Твір на тему чому люди просять милостиню?

Дехто має все й каже: «сьогодні нема злиднів». про ближніх вони не думають. вони не ставлять себе на місце іншого, щоб не тривожитися й не втрачати свого спокою. але з таким внутрішнім налаштуванням як вони зможуть знайти бідняка? якщо людина думає про іншого, то вона знаходить бідняка й знаходить те, у чому він має потребу. а скільки є сиріт, яких нікому погладити по голівці! люди забувають про тих, хто страждає. їхній розум зайнятий тими, хто живе розкошуючи, і з ними, а не з тими, хто страждає, вони порівнюють себе. а якби вони подумали, наприклад, про тих нещасних жителів північного епіру (албанії), які за те, що осіняли себе хрестом, по двадцять років сидять у в'язниці, у тісній камері, один на тоді люди дивилися б на речі по-іншому. страшно! ми навіть подумати про це не можемо. знаєте, що таке один на одному? і не сидячи, і не лежачи, і не і яке там вікно, добре ще, як є якась дірка в стіні1 .

2 июля 1857 года Тарас Григорьевич Шевченко записал в своем дневнике: «Не помню, кто именно, а какой-то глубокий сердцеведец сказал, что вернейший дружбометр есть деньги. И он сказал справедливо. Истинная, настоящая дружба, которая высказывается только в критических, трудных случаях, и она даже требует этого холодного мерила. Самый живой, одушевленный язык дружбы — это деньги. И чем более нужда, тем дружба искреннее, прогоняющая эту голодную ведьму…».

Объяснение: