Твір "який слід повинна залишити людина на землі

на світі живе багато людей, і всі різні. у кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. але, мабуть, всі мають одну спільну рису — хочуть залишити свій слід на землі.

 

це абсолютно природньо. так повелося ще з давніх-давен. адже навіть у стародавньому прислів’ї говориться, що людина за життя має посадити дерево, побудувати дім і виховати дитину. дитина теж продовжить рід і передасть своїм дітям пам’ять про своїх батьків. таким чином, не перерветься ланцюжок життя, і людина не зникне безслідно. це, звичайно, правильно, але у всі часи були люди, які своїм власним прикладом розширювали це правило. такими були великі гуманісти: л. українка, т. шевченко, і. франко, які настільки сильно любили свій народ, віддали йому так багато творчої наснаги, так щиро вірили в його щасливе майбутнє і намагалися його наблизити, що назавжди залишилися в його світлій пам’яті. і це справедливо. бо тільки людині, яка має настільки гаряче і щире серце, що може вмістити всі болі і скорботи свого народу, дається моральне право сподіватись на те, щоб її «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій» пом’янули «незлим тихим словом».

 

на мій погляд, тільки така людина залишає справді помітний слід на землі.

Укожної людини є своє щастя . хтось хоче мати другу половинку , хтось багато грошей , а хтось мати здоров'я . взагалі в нашому житті кожен хоче бути щасливий , але не всі люди роблять благо для свого щастя . на мою думку , щастя не може бути матеріальним . я вважаю за щастя , посмішку моєї мами та
тата . за щастя також я вважаю коли своїй молодшій сестрі з уроками. я люблю дивитися на свою бабусю і дідуся , коли я їм по господарству , адже цим роблю їх щасливими .в мене є найкращий друг . ми одне одному ємо . я часто ходжу до нього в гості , він становиться дуже щасливим коли я приходжу до
нього . я намагаюся зберігати нашу дружбу , незважаючи на сварки . я дуже щасливий , що ми дружемо вже п'ять років. ось таке в мене зіткане щастя .