Твир на тему зображення лицарства и видвага украинского народу

кожен народ має свою історичну суть. у всіх вона витка й покручена: то стрімко злітає угору, то сторчголов зривається вниз. перший український роман «чорна рада» – це роздуми вченого, просвітителя, патріота про історичний шлях українського народу.суперечливі, трагічні події з історії козацької україни розгортаються у всьому своєму драматизмі. шлях невпинно підводить нас до кульмінації тих подій – чорної ради 1663 р., що стала провісницею руїни. для куліша велика руїна була містично-зловісним символом, який не втратив свого значення й у нові часи. письменник, людина енциклопедичних знань, передбачав, що повстанці або їхні онуки самі в майбутньому займуть місця тиранів і в жорстокості своїй не поступляться їм. відтак він переконує читача в необхідності єдності й згоди серед українського народу.  у першій редакції «чорної ради» ця головна повчальна ідея була навіть висловлена розповідачем безпосередньо – в останньому абзаці роману, як логічний висновок з нього: «… скільки то було в нас на вкраїні добрих і розумних людей, так як то все те нінащо обернулось через безладдя, що не зуміли, як заповідав батько хмельницький, усі уодно стояти! » знявши, з цензурних міркувань, у другій редакції твору це пряме формування своєї стрижневої політичної думки, куліш залишив її вираження розвитком художньої дії.

у зв’язку з цим великої ваги набуває загальна тональність роману. любов до україни – ось та визначальна засада, що дає змогу групувати персонажі. роман насичений особистостями, характерами, образами, типами. саме тому «чорну раду» дослідники називають своєрідною енциклопедією українського характерознавства. кожен з них – яскрава індивідуальність, самобутній характер. їх об’єднують спільні риси української народної психології, етики, моралі тощо.

образ дороги не тільки – композиційний стрижень твору, а й засіб творення характерів. як і в народній творчості, він підкреслює в героях роману козацьку витривалість та відвагу, що виявлялись в далеких і виснажливих походах, тяжких боях.

своєрідно висвітлено в «чорній раді» й характер кобзаря. кобзар у куліша прагне осягнути думкою найпотаємніші порухи людської душі: «співаючи пісню, од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить». дума про хмельницького, пісні в його виконанні не лише оживляють у пам’яті сторінки драматичної історії україни, а й формують національні ідеали, спонукають слухача замислюватися й над сенсом свого життя.

роман «чорна рада» по самісінькі вінця наповнений духом козацької звитяги. лицарська душа козака, якої «і весь світ не сповнив би», не тільки зачаровує, а й навчає: світ широкий, а україна одна, зрадивши її – занапастиш свою душу. тож роман – хроніка подій 1663 року – виявився напрочуд сучасним. історія не раз вчила українців об’єднуватись у визвольних змаганнях, у захисті державності, але не завжди ми були гарними учнями. задумаймось над цим і не припускаймося давніх помилок.