Тричи мени являлася любов иван франко аналіз

Тричі мені являлася ": "зів'яле листя" у серці і пам'яті поета (за творчістю і.франка) франко іванцим рядком починається один із шедеврів ліричної драми і. франка «зів'яле листя». він сповнений таїни, котру намагалися розгадати чимало літературознавців: р. горак, і. денисюк, м. мороз — ще далеко не повний перелік. всім цікаво, хто вони, оті три франкові кохання, ті три музи, три жінки його творчої долі. «одна несміла, мов лілея бі». це, напевне, ольга рошкевич. донька священика із гірського села ло-лин. франко закохався в неї під час останніх гімназійних канікул, приватні уроки її братові ярославу. почуття було дуже сильним, повним, глибоким, бо івана та ольгу єднала не тільки пристрасть, а й щира дружба, переконання, спільна перейнятість літературними й громадськими справами. вони мріяли одружитися. однак перше франкове ув'язнення зруйнувало його першу любов. ольга не хотіла протистояти волі батька о. михайла рошкеви-ча, що не бажав мати за зятя учорашнього політв'язня. іван болюче пережив цю розлуку і довго не міг простити коханій її зради. саме так, учинок (а точніше, не вчинок) ольги молодий франко вважав зрадою.  він вважав, що повестись кохана мала не так, свідчення чому — образ мирослави із повісті «захар беркут», написаної невдовзі по розриві івана з ольгою та її одруженні з володимиром озаркевичем. як пам'ятаємо, мирослава не підкорилася батькові, зрадникові тугару вовку, а сміло стала до боротьби пліч-о-пліч з максимом, за максима, за їхнє щастя. а далі минуло ще трохи часу і «явилася друга, гордая ». на початку 1880-х років і. франко та м. павлик із сестрою думали заснувати своєрідний праобраз господарства нового типу, де би можна було виховати «нову людину», дати взірець життя у громадівськім ладі. для втілення цієї мети було обрано підупалий маєток дзвонковських неподалік від станіслава. саме там франко познайомився з юзефою дзвонковською. почуття спалахнуло, та ненадовго: юзефа відмовила іванові, бо хворіла сухотами і знала, що невдовзі помре. так і юзефу дзвонковську письменник вивів у образі густі — героїні незавершеного роману «не знавши броду». так саме незавершеного, обірваного на півслові, як і друга любов його «явилась третя, женщина чи зві»

Творчість українського народу надзвичайно багата і різноманітна, яке відбивається у великій кількості жанрів національного фольклору і багатстві нашої мови. вивчення народних творів дає можливість добре зрозуміти життя наших предків і досягти своїм поглядом стародавні історичні події, до яких був причетний український народ. народна творчість є справжньою скарбницею, в якій кожен зможе знайти що для нього цікаво і важливо, що його хвилює або обурює.  фольклор, як і художню літературу умовно поділяють на три види – драму, епос і лірику. навіть найвідоміші дослідники не можуть визначити, який з цих видів виник раніше і, взагалі, в яких умовах вони з’явилися. для нас, справжніх українців і сучасних людей важлива будь-які твори національного українського фольклору. в кожному з них ми маємо змогу знайти наснагу, натхнення і джерело народної мудрості.