Характетистика бертольдо з твору давня казка

Гордий, завзятий, упертий, бездушний, лякливий не сприймає революційних пісень, улесливий і підступний

За радянських часів поема «великий льох » була найменш дослідженим твором кобзаря. ставлення шевченка до тогочасної росії свідомо замовчувалось. а це була країна, яку о. герцен назвав «живою пірамідою злочинів». отже, закликаючи народ до боротьби, шевченко закликав знищити всю машину поневолення, яка звалась царською росією. тому у творах «чигрине, чигрине» та «розрита могила» поет проклинав хмельницького за возз'єднання з москвою і підносив роль мазепи в історії україни. поема «великий льох» продовжує тему викриття злочинів, скоєних російським самодержавством проти україни. автор розглянув проблеми, які призвели до втрати українцями національної свідомості, а самою україною — державності.  поштовхом до написання поеми стали археологічні розкопки могил. ці дії сприймались народом як глум над його святинями. у центрі поеми — село суботів, яке колись належало богдану хмельницькому і де москалі почали розкопки великого льоху.  для побудови твору  тарас шевченко   використав характерний для фольклору прийом троїстості. поема складається з трьох розділів, у кожному з яких діють по три персонажі. наявність містичних персонажів пояснює особливості жанру твору, адже містерія являла собою драматичний жанр середньовічного театру. у поемі шевченка також наявні ознаки драми, оскільки мова персонажів подана у формі діалогу. таким чином, у творі діють містичні (три душі, три ворони) і реальні (три лірники) постаті, об'єднані алегоричним образом «великого льоху». він уособлює приховані сили українського народу для боротьби за соціальне і національне визволення.  у першій частині поеми розповідається про три грішні душі, які у вигляді голубів прилетіли на місце розкопок: