Твір на тему: чи актуальні байки сковороди сьогодні?

Минуло багато років з того часу, як жив і творив видатний український драматург, письменник і філософ григорій сковорода. проте, актуальність його творів не менша, ніж півтора століття тому. його заповіді працьовитості, людяності, добра, справедливості знаходять відгук і в серцях наших сучасників. ще за життя г. сковороду називали «українським горацієм» і «українським сократом», бо саме завдяки йому на україні значно розвинулися педагогіка, література і філософія. усьому цьому філософ уділяв багато уваги у своїх творах, в яких оспівував прагнення співвітчизників до волі і щастя, працьовитих людей, висміював панів за знущання з народу і за їх «патріотизм». г. сковорода був впевнений, що найвищою цінністю є людина та її воля. на жаль, за життя г. сковороди не було опубліковано жодного його твору, та, попри все, його поезії швидко поширювалися україною – їх передавали звичайні люди з вуст у вуста. непідкупне і гостре слово філософа торувало стежку до свободи і спалахувало чистим вогнем посницького свавілля. він цілком справедливо вважав, що щасливим може стати тільки той народ, в якого відчуває себе щасливою будь-яка людина. г. сковорода постійно шукав змогу своєму народові. тому він і проводив просвітницьку роботу серед народу: філософ пояснював людям в доступній формі різні явища життя природи і суспільства, викладав свої педагогічні і філософські ідеї, а у вільний від цього час учив грамоті дітей селян. він не мав сумніву, що навчання точніше і швидше виявити природні здібності кожної людини, сприятиме більш успішному оволодінню уміннями і знаннями, які необхідні для продуктивної праці, найбільш корисної людині і суспільству. у поглядах г. сковороди було дуже багато спільного з тим, що висловлювали найвидатніші просвітителі тієї епохи. письменник підніс і розвинув далі ідею «пізнавати самого себе», яка була висунута ще платоном і сократом за п’ятсот років до нашої ери. г. сковорода настоював на тому, що для того, щоб усвідомити свої фізичні і розумові здібності, закладені в кожну людину самою природою, їй потрібно себе пізнати. це дозволить обрати найбільш відповідний рід трудової діяльності – «сродну працю». при цьому трудитися треба так, щоб не тільки забезпечити свої потреби, а й приносити користь суспільству. а щасливою людину зробить сам процес «сродної праці» разом з усвідомленням того, що результати цієї праці високоякісні, корисні собі і суспільству. усе своє життя письменник був співцем праці, в якій він бачив сенс і основу життя. він казав: «життя і справа є одне й те ж». свої філософські твори, серед яких притчі і байки, г. сковорода старався писати так, щоб вони були добре зрозумілими не тільки освіченим верствам населення, а й простим людям, причому, особливо їм. щоб ці твори змушували замислюватися над різноманітними явищами життя, вчили думати і будили свідомість людей. свою видатну збірку байок під назвою «байки харківські» г. сковорода написав у період з 1769 по 1774 рік, коли залишив свою педагогічну діяльність і жив у різних селах неподалік від харкова. у збірку увійшло 30 творів, в яких, з одного боку, автор продовжив традиційну тематику відомих на той час байок інших авторів, а з іншого боку, виступив як новатор, бо значно розширив тематичні обрії цього виду творів і вивів їх на самостійний жанровий шлях. г. сковорода визначав байки як «мудрі іграшки, які в собі ховають силу». він добре розумів, що тільки форма байки дозволяє авторові висловлювати і пропагувати особисті політичні, суспільні, філософські і етичні погляди. ідейно-тематична спрямованість байок не була дуже широкою, бо обмежувалася потребами тогочасної практичної моралі. як і його попередники у цьому жанрі, г. сковорода підносив позитивні людські риси, розум, любов, дружбу, показував, що справжня людська цінність визначається не , чинами, титулами, походженням, багатством, красою, одягом, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями.

1. ірина семенівна була вчителькою: а) ботаніки; б) зоології; в) ії. 2. герої твору — вже учні класу: а) п’ятого; б) шостого; в) сьомого. 3. ірина семенівна називала учнів: а) «діточками»; б) «лапочками»; в) «зайчатами». 4. яку колекцію вчителька зобов’язала зібрати школярів улітку? а) лікарських трав; б) комах; в) листя дерев. 5. з яким запитанням звернувся митько до вчительки? а) «а як оформляти цю колекцію? »; б) «а можна вдвох збирати одну колекцію? »; в) «а що повинна містити ця творча робота? ». 6. бабуся сергія жила в селі: а) юнківка; б) юрківка; в) юпітерка. 7. чому батьки сергія вагалися щодо поїздки сина з приятелем до бабусі? бо вони: а) боялися відпускати хлопців самих у дорогу; б) турбувалися про погану поведінку сергія та митька під час подорожі; в) хотіли, щоб син поїхав у табір відпочинку. 8. за якої умови хлопці отримали згоду на поїздку до села? щоб вони: а) слухали бабусю; б) обробляли городину старій; в) щодня телефонували і доповідали про стан справ. 9. що заборонила мати їсти хлопцям у дорозі? а) морозиво; б) ковбасу; в) насіння. 10. у якій кишені хлопці зберігали гроші під час поїздки? а) правій; б) лівій; в) внутрішній кишені сорочки. 11. поїздку до бабусі хлопці не могли порівняти: а) з подорожжю за кордон; б) шкільним туристським походом; в) будь-якою мандрівкою чи дослідницькою експедицію. 12. під час подорожі до бабусі яким транспортом не користувалися хлопці? а) потягом; б) автобусом; в) автомобілем. іі розділ «знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом трохимом» 1. василь трош — це в майбутньому: а) видатний митець живопису; б) майстер велосипедного спорту міжнародного класу; в) представник міської влади. 2. василь трош назвав хлопців: а) дослідниками; б) лівінгстонами; в) зоологами. 3. приїхавши до бабусі, хлопці відчули якесь виття, яке було пов’язане: а) з коровою; б) військовими тренуваннями; в) музичним інструментом. 4. чим хлопці вразили троша? а) міською поведінкою; б) сачками і рюкзаками; в) манерою спілкування. 5. про який ічний континент згадується у творі? а) азію; б) європу; в) африку. 6. яка тварина не згадується трошем під час спілкування з хлопцями? а) бегемот; б) тигр; в) крокодил. 7. по-вуличному дядька гната звали: а) супермузикантом; б) лірником; в) фа-дієзом. 8. бабусю сергія на селі кликали: а) іванівною; б) петрівною; в) демидівною. 9. чим бабуся пригощала сергія та митька? а) картоплею з м’ясом; б) пиріжками; в) голубцями. 10. кому з героїв твору належить цей опис зовнішності: «у темних смугастих штанях, вправлених у запилені чоботи, в синьому бувалому в бувальцях піджаку й кашкеті»? а) дядьку гнату; б) гнатовичу; в) незнайомцю. 11. яким напоєм не смакували хлопці в бабусі? а) кефіром; б) молоком; в) кисілем. 12. наївшись, хлопці вирішили прогулятися: а) по лісу; б) селом; в) на річку. 13. дядько гнат грав на: а) мандоліні; б) тромбоні; в) акордеоні. 14. «волосся русяве, потемніле…», — так дід трохим сказав про: а) митька; б) сер