Твір на тему "чи актуальне драматичне мистецтво сьогодні?

Драматургічна творчість григорія квітки-основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. його п’єси «сватання на гончарів-ці» та «шельменко-денщик» досі викликають інтерес та увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів.привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. гостре бачення письменником соціальних процесів і глибоке знання та майстерне відтворення народного побуту справді дозволяють характеризувати п’єси таким чином. спільними для них є поширені в літературі того часу образи крутія та хитрюги-москаля, які однаково спритно морочать голови як своїм землякам-гречкосіям, так і зросійщеним, «новомодним» паненятам, що бавляться у світських людей. це надає творам легкого водевільного забарвлення, виповнює веселими сценами, побудованими на простеньких інтригах. сюжети нескладні й традиційні, збудовані на любовній колізії, яка розвивається в декораціях українського села з його тинами, призьбами, садочками, гарбузами (призначеними, крім кулінарного вжитку, для з’ясування стосунків між женихами та їх обраницями) тощо. але, мабуть, найбільшої принади п’єсам словесні баталії персонажів, а також промовисті репліки «в сторону», які веселять нас, втаємничують у справжні думки та якнайкраще розкривають характери героїв.

Осовести говорят всегда, иногда даже не понимания, что подразумевают под этим понятием.  совесть – понятие морального сознания, внутренняя убежденность в том, что является добром и злом, сознание нравственной ответственности за свое поведение. совесть – выражение способности личности осуществлять нравственный самоконтроль самостоятельно формулировать для себя нравственные обязанности требовать от себя, их выполнения и производить самооценку совершаемых поступков. нет четкого определения.