«тарас шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя», - писав олесь гончар. у формі твору-роздуму«творчість тараса шевченка – світоч для всього людства» доведіть цю думку. треба навести цитати із творів т. шевченка, які розкривають ідею загальнолюдського значення його творчості (не менше двох). використайте складнопідрядні речення з підрядними частинами причини, допустовими (2-3).підкресліть їх хвилястою лінією. обсяг твору — до 3 сторінок.

Твори геніального поета ніколи не бувають прочитані до кінця. що більше пізнаєш справжнього шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. схиляєшся перед силою його духу, характеру.   трагічною була його доля. сирітство, поневіряння в наймах. і це в періоджиття, який вважають найсвітлішим, найщасливішим. одна - однісенька за все життя усмішка долі - звільнення від кріпацтва. яким треба було бути сильним і цілеспрямованим, щоб за кілька років надолужити те, що набувається десятиріччями: здобути освіту, оволодіти майстерністю художника, а потім шляхом самоосвіти стати одним з найосвіченіших людей свого часу.   та життя готувало йому все нові й нові випробування. десять років заслання. та зламати його героїчний дух не вдалось: " караюсь, мучусь, не каюсь! ".   як часто люди сьогодні в сірій, тяжкій буденності відступаються від високих ідеалів, черствіють, байдужіють, думають тільки про власний достаток. чи ж не подвижницьким є життя шевченка, який найменше думав про себе? він завжди турбувався про народ. власна доля? що вона порівняно з долею рідної вітчизни?   мені однаково чи буду я жить в україні, чи ні та не однаково мені,  як україну злії люде присплять, лукаві, і в огні     шевченко для нас - це не тільки те, що вивчають у школі, а й те, чим живуть, з чого черпають життєві сили., любов до україни. свою україну любіть, любітьїї во время люте, в останню тяжкую минуту за неї господа моліть.

Леся українка, слабосила, хвора жінка, мала могутню зброю — по етичне слово. та ще — багату уяву, палке серце. тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, людям у горі й радіти з ними в радості. ліричну героїню ваблять стихії, космос. їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. має вона й свої таємниці, " таємне", яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. у вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.