Каков пафос стихотворения? (а.с. пушкин «к морю»)

пафос стихотворения александра сергеевича пушкина «к морю» заключается в прославлении свободы, символом которой является море, водная стихия, родственная ему по духу. море живет по своим законам, может быть тихим, ласковым, или шумным, губительным. никто не может приказать ему, стихия не терпит никакого внешнего принуждения.   для поэта свобода моря становится образным изображением свободы человеческого духа, духа поэта.

герої багатьох давньогрецьких міфів живуть серед нас, у сучасному мистецтві, проте жодного з них не можна порівняти з прометеєм. горді слова прометея: «свого нещастя на негідне рабство я не проміняю», – з трагедії есхіла «прометей закутий» характеризують і їх автора, і його епоху. ці слова – це основа поведінки незалежної та сильної духом особистості, тому вони мають особливе значення. трагедія «прометей закутий» належить до числа найвизначніших творів світової літератури, та разом з тим і до найбільш суперечливих в давньогрецькій літературі. «прометей закутий» є чи не найкращим твором його автора. навіть через два тисячоліття герой трагедії не тільки не втратив своєї величі, а й навпаки – став ще величнішим і актуальнішим.