Іть найти твір тарасова верба піски та пі

Тарасова    верба упала  на  землю гілка  вербова.побачив тарас, підняв він її.і враз уявляв, що він вдома,на рідній вкраїнській землі. він гілку не викинув в море,сів на човен і попливна місце своєї неволі,й вербовая гілочка з ним. півострів мангишлак …кругом піски червоні,полин, саксаул та колючки верблюжі…бере тарас гілку в долоні,в пісок її садить у тузі. і там, у забутій пустелі,минає зима і приходить весна.прийшла до поета веселість : о диво ! верба прийнялась. відерко бере, поливає вербинку.це ж перше в пісках деревце! навколо садок посадили,хай тішить усіх, хай росте ! минали  роки …розрослася верба,в її затінку можна спочити.на серці в поета велика журба : скільки літ буде він тут тужити ? десять років пройшло . ось і воля! поет покидає фортецюобвів поглядом сад і море,обняв стовбур верби –сестриці. а сад молодий шумів листом,неначе вітав на прощання.верба похилилася низько, прощалась з поетом востаннє  .

думаю, последний вариант правильный.