Найти реферат на тему "рафаеля санті"

Віншій картині, виконаній у флоренції, художник представив “святу родину”. це ермітажна “мадонна з безбородим йосипом”. юну матір і хлопчика наділив він надзвичайно привабливою зовнішністю. йосип, немолода людина з дуже характерними і далеко не гарними рисами обличчя, - разючий контраст ідеальній красі марії та ісуса. ймовірно, у образі йосипа рафаель дав портрет конкретної особи – замовника картини. в усякому разі, ця постать, очевидно, мальована за натурою, відтвореною без жодних прикрас, з характерними рисами і виразом обличчя моделі. у цьому творі в загостреній формі відбилися два напрямки, якими однаково міг іти рафаель: ідеалізуючий і суворо реалістичний, ближчий до так званого північного відродження, ніж до італійського ренесансу. у кількох інших “святих сімействах” рафаель по-різному вирішує проблему психологічного зв’язку між людьми, їхньої близькості до природи, яка подається у співзвучності з настроєм і почуттями персонажів. такі “святе сімейство з пальмою” (1506), “святе сімейство з ягням” (1507) та інші. пейзаж становить важливу складову і в творах іншої тематики – в ранньофлорентійському “сплячому рицарі” (1504-1505) та кількох зображаннях святого георгія (1505-1506), у “трьох граціях”. не виключено, що 1505 року відбулося знайомство рафаеля з альбрехтом юбером – одним з найвидатніших представників німецького відродження, який тоді перебував в італії і, вірогідно, відвідав флоренцію. відомо принаймні, що дюкер переслав рафаелеві свій рисунок і той його зберігав, як дорогу реліквію. на противагу поетичним, міфологічним та казковим творам, портрети рафаеля, написані у флоренції, цілком тверезо реальні. це передусім так звана “донна гравіда” (“вагітна жінка”, 1506), портрети подружжя доні (1506) і більш ранній “портрет єлизавети гонзага” (1504-1505). 1508 року рафаель залишив флорентійські мури й вирушив до рима. одна з останніх його праць перед переїздом до вічного міста – багатофігурна композиція, динамічне й драматичне “покладення в труну”. на цьому полотні все в русі, скрізь панує неспокій, підкреслений, подекуди гіпертрофоновий спалах притального живопису, і, мабуть, саме тому його запросили працювати у ватикані, де вже тривалий час найкращі художники італії оздоблювали різні приміщення фресками. переїзд до рима був зумовлений не лише запрошенням працювати в папському палаці, не лише прихильністю великого земляка-умбрійця, одного з найвідоміших архітекторів відродження браманте, а й причинами більш загального соціально-політичного характеру: в останнє десятиліття високого відродження ватикан був наймогутнішою й найбагатшою установою італії, і від нього залежали у своїй творчості її геніальні митці – леонардо, мікеланджело, рафаель. при дворі папи юлія мав рафаель впливових знайомих, у числі яких, окрім браманте, був і п’єтро рембо, вчений та письменник, частий гість урбінського замку. нарешті, сам папа був у свояцтві з герцогом да монтефельтро. отож не дивно, що в римі на двадцятип’ятирічного урбінця чекало добре приймання. амбіції юлія були неосяжні. мав намір підкорити собі коли не цілий світ, то принаймні італію. потрібні йому були полководці і воїни, що уславили б його ім’я перемогами, видатні майстри, здатні у небувалих творіннях мистецтва увічнити його діяння. браманте мав спорудити найбільший і найпрекрасніший у світі храм – собор св. петра. у тому соборі мікеланджело мав збудувати величну гробницю, у якій спочине юлій, та прикрасити її півсотнею статуй; свої апартаменти у ватиканському палаці, почасти вже розписані видатними художниками – п’єтро делла франческо, содомою, лукою синьйореллі та іншими менш знатними, - вирішив папа перетворити на прижиттєвий пам’ятник своїй особі. як гадав юлій, каплиця св. сікста, заступника роду реверо, з якого походив папа, мала перетворитися на мистецьке диво: папа змусив мікеланджело відкласти на потім працю над гробницею й розписати фресками плафон каплиці. роботу над своїм шедевром мікеланджело починав з превеликою неохотою, бо скульптуру ставив вище живопису, а до того ж ідея гробниці його не захоплювала.

ответ:

объяснение:

целями восстания под предвадительством пугачёва были:

1) уничтожение крепостного права

2)леквидация помещичьего землевладения

3) объявление всех участников восстания свободными казаками

4) равенство народов и вер

5) утверждение в стране власти "мужицкого царя" петра 3

итоги и значения:

1)самое крупное народное выступления в россии

2) восстание не улучшило положение крестьян в стране

3) поражение восставших усилило репрессивный характер внутренней политики властей по отношению к подданым сословиям.

можешь выписать только итоги.