Твир-лист павлусеви з новости за сестрою

а. чайковський написав повість «за сестрою» у 1907 році й одразу отримав визнання й популярність за своє творіння. події твору відбуваються в далекому середньовіччі, коли навала татаро-турецьких загарбників нищівними хвилями нападала на україну, руйнувала цілі міста й села, катувала, убивала людей, а молодих дівчат забирала в полон. тільки козаків не лякали такі події.

відважні герої, вони відстоювали волю та незалежність своєї рідної землі. проте основні події повісті зосереджені не на історичних передумовах, а на пригодах головного героя павлуся, його мандрах, на мужності та вірності.

павлусь – звичайний сільський хлопець з незвичайними рисами характеру. він мужній, щирий з гарячим серцем. на його долю випало немало бід та пригод, але вони не зламали його волю і сильний дух. юнак виріс у селі спасівка, його виховав дідусь і мати, у нього є сестричка ганнуся. сталось так, що його рідні несподівано загинули від рук ворога, а сестричка потрапила до полону. аби врятувати єдину рідну людину, хлопчик не шкодує себе і своїх сил, й вирушає шукати свою сестру.

він впевнений, що козацька кров, яка тече в його жилах, не дасть пропасти і злякатися, адже козаки – справжні герої україни, і він теж належить до них. і які б події, небезпека, несподіванки зустрічалися на шляху хлопця, він не боїться їх! вони жодним чином не впливають на рішення юнака, адже козаки нічого не боялися. він славний син україни!

доля підготувала масу випробувань: павлуся продавали, він тяжко працював, але все одно пам’ятав про свою мету і гідно справлявся з усіма . його добре серце билося для сестри, він ніколи не відступав від своїх принципів і завжди лишався справжньою людиною. врешті брат із сестрою зустрілися.

павлусь – яскравий приклад того, що не варто боятися нічого, а потрібно впевнено йти до своєї мети.

. я  вас люблю (к чему но я  другому отдана; я  буду век ему верна..

привычка свыше нам дана, — замена счастию она!

чем меньше  женщину мы  любим,тем легче нравимся мы ейи тем ее вернее губимсредь обольстительных сетей.

они сошлись. волна и камень,стихи и проза, лед и пламень,не  столь  различны меж собой.

я к  вам пишу — чего же боле?

любви все возрасты покорны.