Кпредпосылкам преобразований проведённых петром первым относятся

Предпосылки петровских преобразований в царствование петра первого были проведены реформы во всех областях государственной жизни страны. многие из этих преобразований уходят корнями в xvii век - социально- преобразования того времени послужили предпосылками реформ петра, и содержанием которых было формирование дворянско-чиновничьего аппарата абсолютизма. обостряющиеся классовые противоречия к необходимости усиления и укрепления самодержавного аппарата в центре и на местах, централизации , построения стройной и гибкой системы аппарата, строго контролируемого высшими органами власти. необходимо было также создание боеспособной регулярной военной силы для проведения более агрессивной внешней политики и подавления участившихся народных движений. требовалось закрепить юридическими актами господствующее положение дворянства и предоставить ему центральное, руководящее место в государственной жизни. все это в совокупности и обусловило проведение реформ в различных сферах деятельности государства. предпосылками петровских реформ явились преобразования конца xvii века. во второй половине этого столетия изменяется, становясь более централизованной, система государственного . предпринимались также попытки более четко разграничить функции и сферы деятельности различных приказов, появились зачатки регулярной армии -полки иноземного строя. происходили изменения в культуре: появились театр, первое высшее учебное заведение. начинают более тесно соприкасаться с представителями других культур, особенно после присоединения украины и белоруссии (временно) , воспринявших идеи и новые традиции эпохи возрождения. знаменитая слобода, оказавшая на юного петра такое сильное воздействие, также переживала свой расцвет в конце xvii в. но несмотря на то, что почти всем реформам петра великого предшествовали те или иные государственные начинания xvii в. , они имели безусловно революционный характер. после смерти императора в 1725 г. россия была на пути превращения совсем в другую страну: из московского государства, чьи контакты с европой были довольно-таки ограниченными, она превратилась в российскую империю - одну из величайших держав мира. петр превратил россию в подлинно европейскую страну (во всяком случае, как он это понимал) - недаром выражение "прорубил окно в европу" стало настолько часто употребляемым. вехами на этом пути стали завоевание выхода к , строительство новой столицы - санкт-петербурга, активное вмешательство в европейскую политику. еще одной важной особенностью петровских реформ было то, что они затронули все слои общества, в отличие от предыдущих попыток российских правителей. строительство флота, северная война, создание новой столицы - все это становилось делом всей страны.

У 1767 році була скликана Уложеннпя комісія з метою створення нового зводу законів на основі Соборного Уложення 1649 і правових норм, що вступили в силу після його видання. Спроба Катерини II скликати з'їзд народних представників від усіх станів (крім кріпаків - всього-572 людини, з яких 45% - дворяни) з метою вироблення загального зводу державних законів. В якості інструкції імператрицею був написаний"Указ укладеної комісії". Комісія повинна була з'ясувати народні потреби і побажання (було отримано до півтори тисячі депутатських наказів) , узгодити їх з високими началами покарань і скласти новий, досконалий для Росії закон. У складеній комісії лише кілька депутатів виступили за те, щоб полегшити долю селян. Пропонувалося заборонити збільшення селянських повинностей понад установлений законом рівень і навіть передати кріпаків у розпорядження спеціальної колегії, яка б і стягувала повинності на користь поміщиків. Однак більшість дворянських депутатів встало на захист кріпацтва і своїх привілеїв. Йти наперекір дворянству цариця не могла з побоювань втратити трон. Депутати-городяни раділи лише про право купувати кріпаків, та про відсторонення дворянства від торгівлі. Російське купецтво ще мислило по-старому, прагнучи не до політичних прав і юридичних гарантій, а лише до станових привілеїв. Воно не могло стати опорою імператриці, яка мріяла про створення в Росії третього стану. У к. 1768 укладена комісія була розпущена, так і не виконавши свого завдання. Наскільки рішуче були налаштовані "різномислячі персони", як називала Катерина своїх критиків, на збереження непорушним кріпосницького режиму, з'являється з відкликання на" Наказ "освіченого поета і драматурга А.П. Сумарокова:" зробити кріпаків людей вільними не можна, мізерні люди ні кухаря, ні лакея мати не будуть, і будуть пестити слуг своїх, пропускаючи їм багато неробства, вотчини перетворяться в найнебезпечніші житла, бо вони (поміщики. Н. П.) будуть залежати від селян, а не селяни від них".

Объяснение: