Визначте спільні та відмінні риси в економічному розвитку великої британії та франції

Здобутки. великої британії (іноді називають ія, з 1921 р. - сполучене королівство великої британії та північної ірландії).  був усунутий головний конкурент - німеччина.  отримала велику частину репарацій.  перейшла більшість німецьких і турецьких колоніальних володінь, значно зміцнилися її позиції в африці і на близькому сході. втрати. але перемогу велика британія здобула за високу ціну.  людські втрати становили 743 тисячі вбитими і 1 млн. 693 тис. пораненими. країна втратила близько третини національного багатства. з кредитора американських банкірів перетворилася на їхнього боржника.  вона не зуміла зберегти свої економічні позиції на сході (особливо в китаї) і латинській америці, де її витискували американський і японський капітал.  величезних збитків велика британія зазнала в росії через борги царського і тимчасового урядів. велика британія франція визначте спільні та відмінні риси розвитку великої битанії та франції. наслідки першої світової війни післявоєнне становище перший лейбористський уряд наприкінці 1918 р. у країні був сформований коаліційний уряд консерваторів, лібералів і лейбористів на чолі з лідером реформістського крила лібералів д.ллойд джорджем. а)промисловість, фінанси і торгівля. держава продовжувала контролювати економіку.  у 1921 р. уряд прийняв рішення про часткове відновлення контролю над залізницями і з цією метою об'єднав залізничні компанії в чотири регіональні групи. ще одним важливим кроком уряду в напрямку регулювання економіки було прийняття в 1919 р. закону про відмову від  золотого стандарту фунта стерлінга, який перетворив державу в єдиного контролера випуску паперових грошей. б)сільське господарство. у сільському господарстві був взятий курс на виробництво власних продуктів харчування і сировини. в)політична сфера. виборчі права одержали жінки віком понад 30 років. чоловіки, що досягли 21 року, ставали виборцями, якщо вони мали постійне місце проживання і задовольняли умови майнового цензу. г)соціальна сфера. уряд брав участь у здійсненні програм безробітним, житлового будівництва. у 1918 р. був прийнятий закон про реформу народної освіти, у відповідності з яким запроваджувалось обов'язкове навчання дітей до 14-річного віку, а загальна початкова освіта була безплатною. д)зовнішня політика. 6 грудня 1921 р. британський уряд і представники нижньої палати ірландського парламенту підписали британо-ірландський договір про надання незалежності південній частині ірландії, що одержала назву «ірландська вільна держава». з листопада 1917 р. уряд франції очолював лідер партії радикалів (її офіційна назва - республіканська партія радикалів і радикал-соціалістів) ж.клемансо. діяльність кабінету клемансо в післявоєнний час розгорталася в обстановці небувалого патріотичного піднесення. уряд влаштував офіційні торжества з нагоди повернення ельзасу і лотарингії й організував у парижі парад перемоги. день перемир'я з німеччиною - 11 листопада 1918р.- був оголошений національним святом. під тріумфальну арку на єлисейських полях перенесли останки невідомого солдата, доставленого з поля битви під верденам, і запалили над ними вічний вогонь. до інвалідів війни і колишніх фронтовиків ставились з підкресленою повагою: їм призначили особливі пенсії, які виплачувались за рахунок репарацій з переможеної німеччини. зростала і політична активність трудящих. крім внутрішніх факторів, вона була викликана «революційною хвилею», яка охопила ряд європейських країну 1917-1919 рр. у цей час помітно зріс вплив французької соціалістичної партії (фсп), що будувала свою діяльність на соціал-демократичннх засадах і закликала до проведення соціально значущих реформ. інший шлях обрали ліві соціалісти. у грудні 1920 р. вони вийшли зі складу соціалістичної партії й створили французьку комуністичну партію (фкл).  на тлі зростання економічних проблем загострювалась внутрішньополітична боротьба між провідними політичним партіями великої британії. до  лібералів  і  консерваторів , що мали солідний політичний досвід, у боротьбі за владу приєдналась  лейбористська партія , яка була заснована на початку xx ст. ліберальну партію в ійській двопартійній системі з  1924р. фактично замінили лейбористи - прихильники проведення соціально орієнтованих реформ і еволюційного розвитку. консерватори і ліберали не змогли домовитися про формування коаліційного чи однопартійного уряду. у цих умовах формування нового уряду було доручено лейбористам. перший в історії країни лейбористський уряд очолив лідер партії р.макдональд. наростання політичної нестабільності. однак догодити всім відразу лейбористи не змогли. у країні наростала політична нестабільність. у листопаді 1924 р. р.макдональд і його уряд пішли у відставку.

15 лет наверно