Іть написати твір-роздум на тему: моя дорога до шевченка.

Скільки чудових віршів, поем написано ним, скільки глибоких картин намальовано. це не просто талант, це дар, подарований шевченку богом. незважаючи на його сумні долю, зміг відновити сили і боротись за волю і свободу, не тільки свою, а всього народу. він був справжнім патріотом з великої літери. міць і велич присутні в кожному витворі поета. це національний виклик, який живе і вічно буде жити. адже тарас григорович шевченко став борцем за справедливість, який повстав від усього народу. у його творчості висвітлено ставлення до чиновників, панів та простолюду. глибокі та не прості думки і почуття у поета, більшість з яких ще й зараз є актуальними. на мою думку, твори про суспільний лад та справедливе облаштування держави, ніколи не втрачають актуальності. отже, можна вирішити, що проблеми, про які говорив шевченко, й досі не вирішені. бо в ідеальній державі, з ідеальним суспільством такі твори стануть не цікавими. тарас шевченко – насправді геніальний національний поет, який, мабуть, мав здатність бачити на століття вперед, бо він створив такі актуальні твори, яких світ ще не бачив. на даний час я та мої однолітки навчаємось у школі, ми молоді, сповнені мрій і сподівань. і навіть зараз треба вчитися у таких грамотних і чудових творах шевченка, бо вони навчають жити. ми не повинні втрачати ентузіазму до життя. жити – це прекрасно, цікаво дізнаватися минуле і створювати майбутнє, прагнути   до саморозвитку, завдяки віршам шевченка. я думаю, щоб стати, або ж хоча б наблизитись до створення витворів мистецтва, як шевченко, треба мати неабияку витривалість, вміння висловити свою думку і розв’язувати всенародні питання. дорога до шевченка може бути тернистою, але треба пробиратися через хащі свого розуму, треба старатись зрозуміти його вислови, слова, адже вони багаті своїм життям, вони вічні! прагніть бути як шевченко – геніальними!

я тут вже комусь так відповідала:  

 

я абсолютно впевнена, що справжня краса в думак, поведінці, в не в одязі, чи зовнішності. просто спершу люди дивляться на зовнішню оболонку. так, наприклад, павлик з оповідання с.черкасенка "маленький горбань" від народження мав величезний горб, що постій но хитався під час ходьби. саме через цю ваду   в хлопчика було мало друзів. ы лише його найкращий товариш дідусь бачив внутрішню красу в очах михайлика. дідусь часто засуджував дітей через жорстоке ставлення до його онука, бо ті не лише глузували над нещасним горбанем, а й навіть били його. та в кінці повітсі головний розбишака захарко все ж зрозумів, що людина може мати потворну зовнішність, але добре серце.