Напишите сюжет "наталки полтавки" !

Українська опера на дві дії дійові особи: н а т а л к а — українська дівчина. горпина терпилиха — її мати. петро — коханий наталки. микола— далекий родич терпилихи. тетерваковський — возний, жених наталчин. макогоненко — сільський виборний. дія перша наталка журиться, що вже давно немає її коханого петра. вона промовляє, звертаючись до нього. з’являється возний, що натякає на своє кохання до дівчини, а потім і признається. наталка відповідає, що вони не рівня одне одному. наталка йде додому, а замість неї з’являється виборний. обидва чоловіки розмовляють про дівчину, вихваляючи її. перебирають і женихів, що сватались до неї. виборний розповідає, що терпили жили в полтаві, були багаті, але батько пропив усе добро, вигнав свого вихованця петра та й помер. терпилиха з дочкою переїхали на село. виборний погоджується возному владнати справи з наталкою. дія переноситься в хату терпилихи. мати докоряє дівчині, що та відмовляє гарним женихам. як же їм жити далі? наталка ж уже чотири роки чекає петра. в хату заходить виборний і пропонує в ролі жениха возного. домовляється про сватання. дівчина залишається сама і журиться. дія друга микола промовляє сам до себе, розказуючи про своє сирітське безталання, співає пісню. з’являється петро, який теж співає про свою тугу за дівчиною. хлопці потоваришували. в цей час із хати терпилихи виходять виборний і возний, перев’язані після сватання. петро дізнається, хто вони такі. зрозумівши, що петро — коханий наталки, микола зголосився про все дізнатися докладно. виявляється, що петро пішов на заробітки, аби бути гідним багатого батька наталки. тепер же знайшов їх самих у бідності. хлопець розмовляє з виборним і розповідає про те, що бачив і чув у мандрах. хлопець страждає за втраченим щастям. з’являється наталка і відразу впізнає його, тому вирішує не виходити за возного. виборний наполягає на тому, що вона вже перев’язала їх рушниками. разом з терпилихою він вмовляє наталку. петро віддає дівчині зароблені гроші, щоб чоловік не дорікав їй бідністю. такий його вчинок умилостивив возного, і той відмовляється від наталки. мати благословляє дітей. критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): п’єса і. котляревського увагу читачів та глядачів красою зображених народних характерів, пісенністю їхньої мови. шляхом індивідуалізації мови драматургові вдалося чітко окреслити психологічні типи персонажів. так, мова возного й виборного викликає посмішку своєю перекрученістю, напускною вченістю. п’єсі притаманні елементи сентименталізму, що розвивався на той час у літературі, — звернення до людських почуттів, змалювання їхньої сили й глибини. у дусі сентименталізму написано й кінцівку: возний відмовляється від наталки.если нужен был другой вариант извини

тарас шевченко, з'явився на світ 25 лютого 1814 року (9 березня за новим календарем). він був третьою дитиною в сім’ї кріпаків, що проживали в селі моринці, київської губернії. в сімейних переказах, які малий тарас надовго запам’ятав, розповідали також про дідусів та прадідів, котрі служили запорожцями, й воювали у визвольних війнах xvii–xviii століть.

батько григорій, та мати катерина працювали на панщині, тож доглядала малого поєта сестра катерина. розповідали, що юна катерина часто лишала тараса самого. посадить бува малого в якусь ямку, та й побіжить до подруг. аж як із поля повертається череда – підбіжить назад, а малеча плаче й руки до неї тягне.

в 1816 році шевченкова сім’я переїхала до села керелівка, малої батьківщини тарасового батька. більшість дитинства тараса пройшла в цьому селі, там народилися й його сестри ярина та марійка.

 

розповідали, що малий тарас якось зник, а потім приїхав разом з чумаками. і того ж вечора розказував брату що бачив стовпи, які тримають небо там де сонце сходить.

тарас шевченко любив ходити до діда, котрий часто розповідав про ів, про залізняка чи гонту. ті часи, коли горіли селянська родина. картина шевченка.панські хати, потім виражалися в снах тараса, та його творах.

у 8 років тарас тевченко подався вчитися грамоти в тамтешнього дяка. в той же час вперше ознайомився з творчістю українського філософа – григорія сковороди. приблизно тоді ж було створено картину «коні. солдати»

в 1823 мати тараса – катерина шевченко померла, й йому прийшлося покинути школу, щоб доглядати за меншими. коли ж батько знову одружився (того ж року), в хаті почалися часті сварки. мачуха-вдовиця погано ставилася до чужих дітей, бо ж свої мала. 

згодом, від другого шлюбу батька народилася ще одна сестра – марія. а невдовзі (всього рік потому) григорій шевченко заслаб та помер. мачуха переїхала назад до моринців.

тарас повернувся до школи, куди прислали нового дяка - богорського. той був дуже вчений, але лютий п’яниця. ставився до тараса він вкрай погано, хлопчина більше працював на дяка ніж вчився, але все одно був часто битий. не витримавши знущань малий шевченко втік від богорського, й подався на пошуки вчителя маляра. по декілька днів він у вчителів з навколишніх сіл, до яких наймався в наймити. в той же час, тарас познайомився з першим коханням - оксаною, дівчиною яка була йому подругою, і яку він часто з теплотою згадував, в тому числі й в своїх творах.