16. система исследовательских операций, направленных на выявление причин, определяющих результаты педагогического процесса, - это: * а) контроль; б) педагогический анализ; в) выявление и формулирование проблемы. 17. фазы разрешения проблемы следующие: * а) принятие решения о путях разрешения проблемы - реализация этого решения - оценка результатов; б) оценка результатов - принятие решения - обратная связь - сообщение о принятом решении - реализация решения; в) принятие решения - сообщение о принятом решении - реализация решения -обратная связь - оценка результатов. 18. общее в тенденциях развития системы дошкольного воспитания в 20-е и 90-е годы - это: * а) глубокое научное методическое обеспечение; б) многообразие типов дошкольных учреждений; в) гибкая система подготовки кадров. 19. процедура принятия решения заключается в следующем: * а) работа по выявлению проблемы - определение критериев выполнения решения - формулирование альтернатив решения - оценка вариантов решения - выбор альтернативы; б) работа с проблемой - формулирование путей решения проблемы - их оценка - принятие решения; в) определение отклонения фактического состояния системы от желаемого -построение проблемы - разработка вариантов решения проблемы - выбор решения. 20. к социально-психологической группе методов относится: * а) убеждение; б) надбавка; в) команда. 21. специфика труда заключается в том, что: * а) непосредственным результатом труда выступает информация; б) труд не лимитирован временем; в) высока степень ответственности. 22. основополагающий организационный документ, регламентирующий работу доо, -это: * а) закон рф «об образовании»; б) типовое положение о доу; в) устав доо. 23. общее в тенденциях развития системы дошкольного воспитания в 40-е и 90-е годы: * а) глубокая проработка содержания образования; б) существенное влияние объективных факторов; в) устойчивая нормативно-правовая база. 24. функции контроля, педагогического анализа, целеполагания, принятия решения, планирования, организации составляют группу: * а) социально-психологических функций; б) общих функций; в) процессуальных функций. 25. работники доо имеют право: * а) на участие в доо; б) быть избранным председателем совета педагогов; в) представлять интересы коллектива в любых учреждениях и организациях. 26. общее руководство доо осуществляется: * а) руководителем доо; б) советом педагогов; в) органами местного . 27. количество групп в доо определяется: * а) учредителем; б) руководителем доо; в) родителями. 28. порядок избрания членов совета педагогов и вопросы его компетенции определяются: * а) положением о совете педагогов; б) уставом доо; в) типовым положением о доу. 29. развитие системы дошкольного воспитания обусловлено: * а) уровнем развития в системе; б) характером идеологии общества; в) наличием стабильной нормативно-правовой базы. 30. наиболее объективная форма контроля - это: * а) взаимоконтроль; б) коллективный открытый просмотр; в) плановый административный.

1.З моральними правилами пов'язане поняття «вихованість». Вихованість - зовнішній вияв моральності людини. Чуйність, ро­зуміння інтересів інших людей навіть у дрібницях - це основа по­ведінки вихованої людини. У тлумачному словнику читаємо: «Вихований - той, який дотримується правил пристойності, ви­являє уважність, люб'язність. Вихований - це ввічливий, чем­ний, ґречний, тактовний, привітний, коректний, делікатний...» Отже, бути вихованим - означає не тільки дотримуватися норм поведінки, а й по-доброму, з розумінням ставитися до інших, до­тримуватися внутрішніх моральних правил, які не дозволяють нам чинити зле щодо інших. Ось чому один відомий письменник якось зауважив: «Вихована людина - не та, яка не розіллє соус, а та, яка не помітить, як це зробив інший».

2.По-перше, навіть молодші школярі вважають себе настільки ж розумними, як і батьки, тому й нехтують поради старших, що призводить часом до небажаних наслідків. Одним із прикладів може бути випадок у звичайній київській сім’ї. Мати не раз нака­зувала дітям не чіпати аптечки без потреби. Але якось, коли до­рослих не було вдома, Оленка зі старшим братом-третьокласником вирішили скуштувати з кількох упаковок по одненькій різнобарвній пігулці в солодкій оболонці... й отруїлися. По-друге, батьки намагаються застерегти дітей від небезпеки, на яку часто наражається молодь, тому й забороняють їм певні речі. Це обурює підлітків, які гостро потребують самостійності, але, здобувши гіркий досвід, вони розуміють, що дорослі мали рацію. Яскравим прикладом є ситуація з молодіжного серіалу «Дрейк і Джош» американського режисера Дена Снайдера. Дрейк, незважаючи на материну заборону, піддавшись умовлян­ням друзів, утік з дому й був затриманий поліцією. Тільки тоді він усвідомив свою помилку. Отже, скільки б не було вам років, батьки завжди залишаться старшими й досвідченішими. Тож варто прислухатися до їхніх порад чи принаймні не робити навпаки, якщо вимоги дорослих здаються не дуже слушними або надмірними чи несуттєвими.

3.Ввічливість має багато переваг. Це не лише правильне ставлення до інших людей, а й б творити добро. На емоційному рівні вона допомагає бути в гармонії з тими, хто нас оточує.

Перш за все, ввічливість – це особиста якість. Ще з дитинства інші вчили нас основ вихованого ставлення та правил життя в суспільстві.

Для того, щоб вони були ефективними та корисними, важливо ніколи не забувати про засади вихованості. Лише так ви зможете бути справді ввічливими.

4.Отже, перше, що потрібно наголосити. Проблема людини є вічна філософська проблема. Друге, що слід відзначити, що вона цікава не лише для філософів, а й для пересічної людини, оскільки йдеться про нас самих. Нарешті, третє зауваження стосується особливості філософського осмислення людини: воно пов’язане з можливістю представити цілісну картину людини та виокремити ознаки, що закриті для нашого повсякденного досвіду.

      Пізнавати людину надзвичайно цікаво. Однак і дуже складно. Таке пов’язане зі складністю самої людини як предмету вивчення. Справа в тому, що людина водночас приналежна двом світам – природному та соціальному. Людина не може існувати без природи та поза нею. Однак особливості людини постають в соціумі. Втім людина не лише «частинка», елемент соціального світу. Вона інтелектуальна та духовна істота. Людина створила світ культури та цивілізації, поза якими не може існувати. І які не можуть існувати та розвиватися без людини – на відміну від природи. Людина адаптується до світу природи та соціуму не пристосовуючись до того, що є, а здатна створювати нову реальність.