Определить массу калий хлорида массой 5,75 моль

M(kcl) =  n (kcl) *  m (kcl) m  (kcl)   = 39 + 35,5 = 74,5 г/мольm (kcl)  = 5,75 * 74,5 г/моль  = 428,375 г

  метали в організмі людини. залізо. відноситься до групи життєво-важливих елементів, мікроелементів, загальне утримання заліза – 4 - 5г або 50-60 мг/кг. більша частина заліза в організмі тварин знаходиться в еритроцитах (60-73%). залізо розрізняють гемінове (залізо нв), негемінове (тканинне залізо – феррітіна, гемосідеріна, сідерфілін, міоглобілін). провідна роль в обміні заліза належить печінці, яка регулює його рівень в крові, обмін заліза здійснюється через залізо плазми, залізо в організмі здійснює постійний кровообіг. при фізичному розпаді еритроцитів 9/10 заліза лишається в організмі і йде на побудову нових еритроцитів. місцем виділення заліза є кишечник, в незначній кількості виділяється нирками. по даних н.с. доніга (1965) за добу з сечею виділяється 3,89±0,4 мг, бере участь у окислено-відновних процесах, і імунобіологічних реакціях. залізо входить в склад дихальних ферментів. при недостатності заліза в їжі – анемія. це аніментарно - залізодефіцитна анемія. спостерігається у дітей першого року життя, в насідок одностороннього годування. у воді знаходиться у вигляді неорганічних (сульфати, біоурбонати) і органічних (гумати) сполук. високий вміст заліза у воді псує смак чаю, при прогині придає жовтий відтінок. найбільше концентрації заліза є у окислених болотних водах, які багаті на гумінові речовини. з продуктів найбільш багата на залізо печінка (84 мг/кг), сир (76,5), бобові (50-60), овочі (5-8 мг/кг), молоко (1,5 мг/кг). потреба заліза людини 15 – 20 мг на добу.   натрій. в крові натрію – 160-240 мг %, в плазмі – 300-350 мг %, в еритроцитах – 50-130 мг 5. серед розладів – гіпопатремія може анурією, втратою апетиту, нудота, блювання, порушення рефлекторної діяльності, тахікардією, гіпотонією, іноді поява психозу, колапсу з втратою свідомості. гіпопатремія настає при надмірному надходженні води, коли натрій вимивається з сечею і потом. гостро виявляється гіпопатремія при аддісоновій хворобі, крупозній пневмонії, отруєнні сулемою. гіпопатремію  можна спостерігати при нецукровому діабеті, водному голоді, гіперфункції кори наднирників, хворобі іценка – кушінга, гіперінсулізації. натрій визначають у сечі і поті. сечу мінералізують, потім визначають вміст натрію. у тілі натрій міститься – 109 мг %, кістки – 180 мг %, емаль – 250 мг %, дентин – 190 мг %, м‘язи – 72 мг %, серце – 185 мг %, легені – 250 мг %, еритроцити – 80 мг %. добова потреба натрію – 4-6 г для організму дорослої людини.   магній. у організмі людини знаходиться у вигляді фосфорно-окислих, вуглекислих, фтористих солей разом з кальцієм. в кістках міститься 1,5% фосфорнокислого магнію. магній міститься в іонізованому стані у складі іонних тканин, частина його зв‘язана з білками. з віком кількість магнію у крові змінюється мало. парантеральне введення солей магнію викликає гальмування ц.н.с. (розвиток магнезіального наркозу). вміст магнію у крові зменшується при паратиреадній тетанії. розвиток рахіту ється зменшенням концентрації іонів магнію. іноді низькі концентрації спостерігаються при епілепсії і злоякісних пухлинах. введення хлористого кальцію призводить до тимчасового зниження вмісту магнію в крові. вагітність проходить при підвищеному вмісті магнію. перерозподіл магнію під час вагітності пов‘язаний з кісткоутворенням плода. препарати вітаміну д підвищують вміст магнію в крові, високий рівень спостерігається при м‘язовій роботі. при анеміях збільшується вміст магнію, виводиться з калом, сечею. вперше магній був одержаний в 1808 році ійським хіміком гамфрі деві з великою вольтовою батареєю. магнію   дуже велика кількість. в тілі – 36% мг, кістки 105 мг %, нирки – 21 мг 5, еритроцити – 5 мг %, у водах світового океану – 1,385 г/л. особливе значення має для серцево-судинної системи, недостатність викликає інфаркт міокарду.   кальцій. серед мінеральних речовин організму  людини найбільш вивчений кальцій. порушення його обміну викликає ряд порушень. в крові дорослої людини кальцію 5-7 мг %, в еритроцитах 1 мг %, в лейкоцитах 4-5 мг %, в сироватці 9-11,6 мг %. у новонароджених вміст кальцію у крові коливається в більших межах, ніж у дорослих, це пов‘язано з інтенсивним обміном. у недоношених дітей вміст кальцію нижчий. весною його кількість зменшується. підвищення вмісту кальцію в крові спостерігається при аддісоновій хворобі, гострих понекреатитах, при вагітності, в насідок розладу ендокринного регулювання мінерального обміну. збільшується рівень кальцію в крові при гіпервітамінозі вітаміну д. гіперкальціємія – при інсоляції, лейкозах, перитонітах, гангрені, при серцево-судинній недостатності, ациотичному діабеті. у новонароджених (недоношених) – гіперкальціємія. у дітей при спазмофілії кількість кальцію може зменшуватись до 6 мг 5 і інше. гіпокальціємія – при остеомаляції вагітних, старечомуостеопорозі, хворобі паше, лейшманіозі, сепсисі.