Висловлювання з фразеологізмом людям язика не зав'язати 10 речень

Гортаючи сторінки книги у неймовірному зачудуванні зустрічаю хоч всім  знайоме, але таке мудрий вислів: людям язика не зав'язати.вже прочитана остання сторінка, проглянуте останнє у слово, а в голові усе майорять роздуми повязані з людською вдачею, розумом,долею.

чи завжди ми говоримо те, про що думаємо? інколи, на нашу думку, краще промовчати і тим самим стримати якісь негативні емоції чи враження. адже буває, що зопалу ми ображаємо людину і потім довгий час караємось через свій язик. тоді ж душа запитує: «навіщо? ». ось і звикли мовчки переносити якісь неприємності чи образи. і я вважаю, що це не є поганим. але така точка хору правильна лише на половину. з одного боку це навіть добре. втім є й інша сторона медалі. бо ж люди, які часто тримають в собі всі переживання та емоції, часто не витримують такого тиску і «зриваються» на оточуючих. а це, безперечно, неприпустимо.

у людини повинне бути все прекрасним: і тіло, і душа, і думки, і вчинки. рано чи пізно ваші думки таки з’являться на поверхні. адже ні одній людині не властиво контролювати себе постійно. і вже після цього і вам, і людині, котрій адресувалася ця «сповідь» буде дуже неприємно. зокрема я переконувався в цьому на власному досвіді. скажу вам так – приємного мало. тому не потрібно задавнювати свої образи чи власну думку з якогось приводу, навіть якщо ви вважаєте, що вона буде не сприйнятою оточуючими. нехай те, що в нас в голові, буде і на язику. не озвучувати свою точку зору чи говорити поза очі – це те ж саме, що зробити удар в спину. давайте робити все, щоб лише правда керувала нашими думками та помислами. від такого перебігу подій буде приємно і вам, і людям, з вашого . адже відкритість та щирість завжди сприймається позитивно

Б) здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю.