1. у яких випадках модефікаційна мінливість виявляється чіткіше: при малій чи великій кількості даних? 2 .від чого залежить фенотиповий прояв ознак?

1) модифікаційна мінливість  — зміни у  фенотипі  організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії  генотипу  із навколишнім середовищем. зміни в організмі та модифікації не успадковуються. у цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена мінливість», яке ввів  чарльз роберт дарвін

2)  виходячи з розуміння молекулярних і цитологічних основ функціонування апарату спадковості, викладених у попередніх розділах, можна описати процеси передачі кінцевого результату активності генів - ознак - від батьків до нащадків і далі в ряду поколінь. при цьому використовують певну систему позначень, яка дозволяє, відволікаючись від конкретних молекулярних механізмів, записати процес у символьній формі - на кшталт того, як за формул і рівнянь описують фізичні процеси. так само, як фізика тісно пов'язана з фізикою експериментальною, така формальна генетика є засобом або передбачити характер розподілу ознак у нащадків на основі відомостей про набір генів (генотип) батьків, або навпаки - установити генотип батьків і нащадків за кількісним розподілом ознак.

історично генетика як наука розпочалася саме з вирішення питань другого типу, і досить довгий час носила характер формальної дисципліни просто тому, що молекулярна природа гена була невідомою. проте це не завадило встановити важливі генетичні закономірності вже в цей початковий період.

основні закони спадковості були відкриті грєгором менделем (1822-1884), монахом августинського монастиря, який жив у австрійському місті брюнн (нині брно, чехія), викладав в монастирській школі та експериментував із передачею у спадок індивідуальних ознак гороху  pisum sativum.  робота менделя, яка є взірцем наукової роботи, тоді не уваги широкого загалу, оскільки випередила свій час. менделівські результати були відкриті заново через з5 років, а саме в 1900 р. (див. історичну довідку), відколи й беруть початок систематичні генетичні дослідження.

в мире существует много теорий, предположений о возникновении жизни на земле. одни считают, что планеты солнечной системы и в том числе земля возникли из-за большого взрыва. другие , что земля возникла из пылевого облака. третье же придерживаются мнения, что все живое создал «бог» либо «иная сила», которую мы не ощущаем. при этом первые два утверждения исследованы наукой и исследуются, посей день, а третье утверждение является религиозным.

на мой взгляд, все эти утверждения верны в той или иной степени. но на данный момент лично я затрудняюсь что - то выбрать. потому что жизнь это понятие весьма растяжимое.