Напишіть будь-ласка які є художні засоби і де саме у вірші цей ліс живий. у нього добрі очі. шумлять вітри у нього в голові. старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть у траві. дубовий нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз. і сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс. багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно. малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи. поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.

Епітети : ліс живий; добрі очі; старезні пні; кошлаті поторочі; білі вальси радісних беріз; сонний гриб в смарагдовій куфайці; багряне сонце; сивою сосною; малі озерця; втомлені громи. метафори: цей ліс живий; вальси радісних беріз; і сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс; показує кіно; малі озерця блискають незлісно; поїдемо поговорити з лісом. гіпербола: ліс живий; гриб дощу напився; ведмеді забивають доміно; поїдемо поговорити з лісом

переказ

розповідали, що це відбувалося під час подорожі туристів лівійською пустелею. де-не-де підносилися над безкраїм морем пісків звичні піраміди, які своєю вічністю перевищували піщане мовчання.

високий чоловік попросив водія зупинитися. туристи з дивуванням подивилися на цього інтелігента, який раптом ви явив бажання зупинитися серед пусте лі. вийшовши з автобуса, він впевнено рушив уперед і зупинився біля піраміди. це виглядало так просто, ніби він усе своє життя провів серед бедуїнських племен. занадто зосереджений, задуманий, чоловік раптом заспівав. то була українська пісня — відомий романс на слова видатної поетеси лесі українки.

вийшовши з автобуса, туристи слухали співдивної експресії. душа співака нібито була наодинці не з лівійською пустелею, а з душею лесі українки. щоб зважитися на таку імпровізацію і не злякатися штучності, треба бути справжнім актором. треба було мати такий голос, щоб викликати з пустелі душу поетеси і переконати зачарованих супутників в необхідності такого виклику. це був народний артист борис гмиря.

він носив у душі завжди образ поетеси, але звучання гарячого вітру пустелі ви кликали його, і борис гмиря не зміг не заспівати «стояла я і слухала весну».