Подскажите дружба конька горбунка и ивана

цю історію розказав нам дячок н-ської церкви. він переповів те, що розказав йому дід.

в одному хуторі жив чоловік — пив, гуляв, а то раптом пропадав. дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка — таким страшним був погляд у басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол у людській подобі).

у козака коржа був робітник петро безродний. був би він добрим козаком, якби його одягти як слід у козацький одяг. і закохався петро в дівчину-красуню — дочку свого господаря. якось корж побачив, що наймит із його дочкою підоркою цілується. розсердився він, прогнав робітника. а тут до них багатий лях став навідуватися, вже й про сватання говорили. послала дівчина свого малого братика івася розказати петрові, що незабаром її заміж за нелюбого віддадуть.

зажурився петрусь дуже, пішов у шинок. п’є горілку, а вона його не бере. раптом басаврюк з’явився, сказав, що може : хай петро у ведмежий яр приходить завтра, якраз у ніч на івана купала. тільки одне чорт у нього візьме за гору червінців. погодився петрусь, прийшов. басаврюк йому й сказав, щоб чекав півночі й зірвав лише квіт папороті, ніяку іншу квітку, а потім біг не озираючись. серед багатьох прекрасних квітів розцвіла вогняна квітка папороті. прийшла відьма, поворожила, кинула квітку, і та вказала, де скарб заритий. став петро копати — викопав скриню зі скарбом. відьма сказала, що треба його кров’ю скропити, інакше він у землю піде. і підвела дитину. це був івась, брат коханої дівчини. хотів петро кинутися на відьму, а ззаду басаврюк загримів: що, мовляв, обіцяв виконати? знавіснів хлопець, схопив ніж і пролив безвинну кров. потім побіг додому й заснув. прокинувся — а біля нього два мішки із золотом. корж побачив їх і за зятя петра визнав. одружилися петрусь і підорка. довго весілля гуляли, раділи. от тільки сказали, що івася перед цим цигани вкрали.

люди із сумнівом поглядали, говорили, що не принесе щастя бісівське добро, нечесним шляхом здобуте. так і сталося. став петро сумувати, дичавіти, щось намагався згадати. підорка всі очі проплакала, пішла навіть до знахарки у ведмежий яр. коли та прийшла до петра, він, побачивши її, дико засміявся й кинув на неї сокиру, баба зникла, а з’явився привид івася. підорка вискочила з хати за ним, а петро зачинив двері. люди не могли їх відкрити, а коли вибили, то побачили на місці петруся купку попелу, а в мішках замість грошей — черепки.

підорка пішла в монастир і ніби заніміла.

а в селі знову з’явився басаврюк і показувався то в печеному барані, то в чарці, то в діжі, лякаючи людей.