Засчёт чего мембрана может обеспечивать свои функции и почему

Основными функциями являются: барьерная. защитная пленка обеспечивает активный, пассивный, избирательный, регулируемый обмен соединений с внешней средой. за счет избирательной проницаемости осуществляется отделение клетки и ее компартментов и снабжение их нужными веществами. транспортная. сквозь пленку осуществляется переход соединений от клетки к клетке.  :   матричная. эта функция обеспечивает определенную ориентацию и взаиморасположение белков мембраны, а также оптимальное их взаимодействие. механическая. за счет нее обеспечивается автономность клетки, внутренних структур. также осуществляется соединение элемента с прочими аналогичными. энергетическая. на фоне фотосинтеза в хлоропластах и при осуществлении клеточного дыхания в мембранах активны системы энергетического переноса. рецепторная. ряд белков, которые присутствуют в мембране, обеспечивает восприятие различных сигналов. особые функции: ферментативная. зачастую белки, которые содержит цитоплазматическая мембрана, выступают в качестве ферментов. генерацию и проведение биопотенциалов. маркировку. цитоплазматическая мембрана включает в свой состав особые антигены. они действуют как маркеры-"ярлыки". им осуществляется распознание клеток. маркеры представляют собой гликопротеины – белки, содержащие разветвленные олигосахаридные боковые цепи. они выступают в качестве «антенн».

Особливості будови і життєдіяльності ссавців

Зовнішня будова б життя. Тіло ссавців поділяється на голову, шию, тулуб, хвіст і кінцівки. Більшість ссавців — чотириногі тварини. їх тулуб піднятий над землею. Ноги мають такі ж відділи, як і в земноводних та плазунів, але розміщуються не з боків тулуба, а під ним. Такі особливості будови сприяли досконалішому пересуванню сушею. Характерною ознакою ссавців є наявність волосяного покриву (шерсті), що захищає тіло від механічних пошкоджень та несприятливих факторів середовища, відіграє важливу роль у терморегуляції. Розрізняють жорстке, пряме і довге волосся — ості та коротке і м’яке — пух (підшерстя). Шерстяний покрив може складатися винятково з ості (олені) або з підшерстя (кроти). Волосся, кігті, нігті, роги та копита є похідними шкіри. На відміну від плазунів та птахів, у шкірі ссавців містяться сальні, потові, пахучі (у багатьох видів) та молочні залози. Пахучі та молочні залози — це видозмінені потові залози. Секрет молочних залоз — молоко — містить органічні речовини та мінеральні солі і служить для вигодовування малят. У всіх ссавців, за винятком першозвірів, молочні залози мають соски.

Особливості скелета. Скелет за багатьма ознаками подібний до скелетів інших хребетних тварин. Він поділяється на череп, хребет, скелет парних кінцівок. Череп складається з меншої, ніж у плазунів, кількості кісток: частина їх зростається між собою під час розвитку зародка. Мозкова коробка черепа розвинена краще, що пов’язано з великим об’ємом головного мозку. У хребті чітко виділено 5 відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий. У шийному відділі хребта завжди 7 хребців. В інших відділах хребта кількість хребців різна. Грудний відділ хребта та ребра утворюють грудну клітку. Усі хребці, за винятком крижових і більшості хвостових, сполучаються між собою рухомо. Крижові хребці та, у більшості випадків, 2 хвостових хребці зростаються, утворюючи єдину кістку — крижі. Пояс передніх кінцівок складається здебільшого з 2 пар кісток (лопаток і ключиць), тазовий — з 3 пар (сідничних, лобкових і клубових). Скелет кінцівок має типову для наземних тварин будову, але кількість пальців може бути різною (від 5 до 1).

М’язи. У ссавців складна система м’язів, що забезпечує різні рухи. Найрозвинутіші м’язи кінцівок. Характерною ознакою ссавців є наявність м’язової перегородки — діафрагми, що відділяє грудну порожнину від черевної, а також особливої підшкірної мускулатури, що бере участь у терморегуляції, забезпечує міміку (у приматів).