Укосмосі найбільше таких хімічних елементів,що з а)гідрогену і оксигену,б)гелію,аргону,неону в)гідрогену і гелію,г)нітрогену,гідрогену і гелію

основну масу речовини всесвіту   водень  і  гелій. на долю водню припадає ~ 80  % маси юпітера та ~ 60  % маси сатурна. у складі сонячної атмосфери близько 82  % водню і 18  % гелію. утворення ядер інших хімічних елементів пов'язане з різними ядерними реакціями, що проходять в надрах зірок. тому на різних етапах своєї еволюції зірки і зоряні системи мають неоднаковий хімічний склад. відомі зірки, в оптичному спектрі яких незвично яскраві лінні  літію,  магнію,  барію.

згідно з результатами проведених досліджень, атмосфера венери складається з вуглекислого газу co2  з домішкою в невеликих кількостей (~0,1  %)  води  і  кисню.

атмосфера марса також складається в основному з  co2  з домішками азоту (0,5-5  %),  аргону  і води; вміст вільного кисню не перевищує 0,3  % від кількості вуглекислого газу.

між космічними тілами безперервно відбувається обмін речовин. за мінімальною оцінкою, на поверхню землі щорічно випадає не менше 10 т космічного пилу.

у міжзоряному просторі було виявлено атоми багатьох елементів і прості молекули: h2, o2, n2, co, nh3, та інші  — понад 20 різних видів молекул, зокрема навіть полімерних  —поліформальдегіду  і  поліацетилену. контрація молекул інших речовин в космічному просторі в 10-100  млн разів менша за концентрацію атомів водню.

потому что смотри Уксусная кислота сильнее чем карбонатная но слабее чем ортофосфатная

Объяснение

ось дивись в нас виходить що на малюнку показано, що оцтова кислота має 2 кисня з якиз один зтягує густину а інший доповнює втрату.

У випадку карбонатної кислоти в нас 3 кисня: з якиз один стягує (при чому стягує з такою ж силою як і кисень в оцтовій кислоті.

А 2 кисня доповнюють при чому кожен кисень доповнює на половину меньше ніж кисень у оцтової кислоти. І виходить чим більше кисень віддав на доповнення тим меньше у нтого залишається "сили" щоб тримати водень і тим сильніше кислота дисоціює. У оцтовій кислоті кисень один зробив всю роботу (віддав багато сили). А у Карбонатній 2 кисня зробили туж саму роботу, отже кожен віддав меньше. Виходить що у карбонатній кислоті залишилось у киснів більше сили і вони тримаються водні біля себе сильніше і дисоціація не дуже велика.

А кисень у оцтовій кислоті "втомився" і дуже слаюо тримає водень і кислота сильніша бо сильніше дисоціює. Розчину вигідніше щоб утворилась слабша кислота бо слабша кислота слабше дисоціює і в розчині меньше катіонів гідрогену. А коли сильна кислота залишається в розчині то катіонів більше. Саме тому утворюється сіль сильної кислоти а чиста слабка кислота.

А коли в нас H3PO4 то вона сильніша. Тому вона й залишаються і вигляді солі. Боя кщо утвориться H3PO4 то вона буде сильніше дисоціювати ніж оцтова і в розчині буде більше гідрогену. Саме тому  реакція

Zn3(PO4)2 + CH3COOH ====  не йде бо все зводиться до принципу мінімуму енергії.

а реакція

ZnCO3 + 2CH3COOH ==== H2CO3 + Zn(CH3COO)2

з подальшим розкладом карбонатноъ кислоти