Що таке народний епос в українській літературі

Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії — минулого і сучасного, намагався зазирнути у майбутнє.. це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. її краса і художня довершеність захоплюють і дивують, викликають повагу і гордість за український народ, його славетну історію. знайомлячись із творами українського героїчного епосу, можна переконатися, що вдячний народ завжди натхненно возвеличував своїх героїв. про це свідчать і легенди («як сірко переміг татар»), і («ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»), і думи, і пісні, і навіть казки («яйце-райце», «іван — мужичий син»). безперечно, всі вони є не лише джерелом інформації про історичні події, а одним з найважливіших джерел історичної та національної самосвідомості народу. українські народні думи героїчного змісту та, історичні пісні становлять художній літопис історії українського народу. цей літопис не завжди документально точний, бо містить у собі елементи художнього вимислу, ліричні відступи, народно-філософські узагальнення тощо. однак події у ньому більшою мірою хронологічно окреслені. і думи, й історичні пісні відображають історію народу в художніх образах, які чіткіше збагнути значимість зображуваних подій. українці у своїх думах і піснях із захопленням зверталися до часів запорозької січі. основна провідна риса українського історичного епосу — це патріотизм, безмежна, дійова любов до батьківщини, що виявляється, насамперед, у воєнному опорі загарбникам і поневолювачам. не можна не помітити ознак оптимізму, властивого народній творчості навіть у тих творах, де описуються сумні й трагічні події. особливим піднесенням патріотичного почуття і національної самосвідомості позначені думи і пісні періоду визвольної війни 1648-1654 pp., думи та пісні, присвячені богданові хмельницькому і його бойовим соратникам: іванові богуну, данилові нечаю, максимові кривоносу. на боротьбу вставали справжні герої, лицарі-козаки, такі, як перебийніс, що «лядськую славу загнав під лаву», або богдан хмельницький: гей, поїхав хмельницький із жовтого броду. гей, не один лях лежить головою в воду.

Віршований розмір твору - ямб