Твір на тему ідея національно-визвольної боротьби в поезіях пантелеймона іть швидко

пантелеймон куліш належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили величезний внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, науки. він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем, ученим-літературознавцем та критиком, фольклористом, істориком, етнографом, педагогом, видавцем, громадським діячем. творчість і громадська діяльність п. куліша — неоднозначна, суперечлива. "наділений великим талантом, але ще більшою амбіцією, куліш протягом свого довгого життя переходив найрізноманітніші зміни, топтав найрізноманітніші сліди, виступав у найрізноманітніших ролях і полишив по собі багату літературну спадщину, в якій, окрім цінного, було багато схибленого, багато " — так відгукнувся про нього і. франко в "нарисі історії української літератури до 1890 року". внесок п. куліша в українську культуру та літературу вагомий і безперечний. літературна творчість куліша була різноманітною і за своєю тематикою й жанрами. та, як слушно зазначав і. пільчук, "найзначнішою в літературній спадщині куліша є проза". ще молодим в історичному нарисі "книга о ділах народу українського і славного війська козацького" (1843 р.) п. куліш висловив жаль з приводу занепаду нашого національного життя, втрати історичної пам'яті, що вже само по собі є трагедією. у 1846 р. куліш публікує "повість про український нарід". у цьому творі читаємо: "україна могла б стати самостійною, коли б не зрада української шляхти і не московськії політика". у 1863 р. у львівській газеті "слово" надрукований лист куліша "голос з україни". "москва, — писав автор, — горне під себе не тільки всю русь, а й усю слов' москалі забули, що ті їх академії, якими вони так пишаються, заснували київські академіки. у москві світло знань засвітили ми". друга теза цього "листа" — єдність українських земель: ''україна єдина — заспіває наш брат за дунаєм або під полтавою, а у львові та у бескидах голос чути. застогне галицька русь, а понад дніпром у людей серце болить". від п. куліша вимагали зректися національних патріотичних переконань. письменник категорично відмовився і відповів на це чотирма творами: поемою "іродова морока", поезією "три брати", публіцистичними статтями "герценів дзвін" та "гадки про святкування осьмих роковин шевченкової смерті". то була відповідь, гідна великого сина великого народу. "два потужні деспоти — лях і москаль — роздерли україну навпіл. це лукава політика, це наруга над правом. скільки крові вицідив москаль з україни! " цей же мотив містить вірш "три брати". новим спалахом протесту проти російського шовінізму були вірші збірки "хуторна поезія". уже перший з них — "історичне оповідання" — є протестом проти варварського московського насильства над україною. а у вірші "на незабудь року 1847" цареві миколі і дано таку убивчу характеристику: свободи ворог, ворог жизні, ти був великий душогубець, катюга розуму і мраколюбець.

—доброго дня, шановна вчителько, ми так давно не бачились! —добрий день! —ми так сумуєм за вами. —і я теж дуже люблю ваш клас і за ним сумую. —все ж таки я зробив(ла) помилку що не хотів вчитися у школі, тепер важче і якщо повернути час назад то я б не хотів йди зі школи і краще вчився. —так,так вчитилі ж вам говорили,але ж ви ніколи не вірили що це правда. —так. —ну все бувай,мені пора. —до побачення!