Почему в египте было трудно научиться писать и читать? .

в україні продовжувався прогрес науки. в умовах піднесення національно-визвольного руху активізувалися історики, етнографи, філологи. д. і. яворницький пише історію запорозької січі, історію періоду козаччини — і. крип'якевич, ряд визначних праць зі сходознавства — а. кримський. наукове товариство імені тараса шевченка, яке очолив м. грушевський, випустило з 1892 по 1917 роки понад 100 томів «записок наукового товариста», 35 томів «етнографічного збірника», 15 томів «матеріалів з української етнології», 15 томів були підготовлені історико-філософською секцією. початок xx століття — час бурхливого розвитку повітроплавальних апаратів, перші кроки авіації. в 1909 виникає київське товариство повітроплавання, де працював видатний український авіаконструктор, киянин ігор сікорський, один з піонерів авіації, основоположник важкої авіації, автор одного з перших у світі проектів гелікоптера, побудованого в 1910 році у києві. в 1913–1914 рр. і. сікорський на важких літаках своєї конструкції «руський витязь» та «ілля муромець» встановлює світові рекорди з тривалості польоту (1 год., 54 хв) та вантажопідйомності літака. у черкасах і києві брати євген та андрій касяненки в 1911–1913 рр. будують першу в країні авієтку — малопотужний літак широкого використання, яку випробовує відомий летун того часу петро нестеров. видатний український вчений-винахідник ю. кондратюк у 1919 році пише роботу «завоювання міжпланетних просторів» (вийшла друком у 1929), яка вплинула на подальший розвиток космонавтики, зокрема розрахунки ю. кондратюка були використані американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля «appolo» на місяць. культура україни розвивалася в умовах русифікації, що тривала. хоча у 1904 кабінет міністрів росії визнав шкідливим заборону української мови, до 1917 в україні не було жодного державного навчального закладу, де викладання велося б українською мовою. на початку першої світової війни активізувався наступ на українство: заборона мови, масові арешти і заслання інтелігенції. це насамперед стосувалося території галичини, зайнятої росією в ході воєнних дій

після повалення царату в україні почався новий етап національновизвольного руху, створювалися умови для прискореного розвитку національної культури. вже в березні 1917 у києві були відкриті дві українські гімназії. за активною участю генерального секретаріату освіти центральної ради здійснювалося переведення шкіл на українську мову викладання, в різних регіонах україни було створено понад 80 українських гімназій. почала працювати українська педагогічна академія, історико-філологічний факультет у полтаві, відкритий український університет у кам'янці-подільському. у період гетьманства заснована українська академія наук, яку очолив видатний український вчений в. вернадський; восени 1918 року стала функціонувати українська державна академія мистецтв. великих успіхів в перші післяреволюційні роки досягли українська преса і книгодрукування. лише в 1917 почали діяти 78 видавництв, вони організувалися і при приватних, кооперативних органах, при «просвітах». якщо в 1917 р. було випущено 747 назв українських книг, то в 1918 р 1084