Призидентов сша внутренная и внешняя

Ответ: внешняя не внутряная

На всій території україни, починаючи від vi тисячоліття до 1 тисячоліття перед різдвом христовим, утворилася культура, яка напротязі всього свого існування мала цілком виразні риси. засновниками трипільскої культури були племена, що просунулись з та подунав'я до прикарпаття. існує декілка типів періодизації трипілької культури. перший – це тип періодизації т. пассека, який складається з трьох етапів: 1) ранній: 4000-3600 до р. х. (прутсько-дністровське межиріччя) 2) середній: 3600-3100 до р. х. (дністро-бузьке межиріччя) 3) пізній: 3100-2500 до р. х. (дністро-дніпровське межиріччя) другий тип періодизації належить вікентію хвойко, який вважав, що трипільска культура є містком між епохами каменю та бронзи. тому, доречно поділити її на два етами: 1) зв'язаний з кам'яним віком 2) зв'язаний з мідним віком перший характеризується відсутністю скотарства та розвиненим землеробство. характерна примитивність у формах посуду та використання кремневих або кам'яних знарядь праці. були розвинуті , збиральництво, полювання. селилися здебільшого біля води, у землянках. характерні такі поселення, як лука-врублевецька, бернашівка, п'янишків, ленківці. другий пов'язаний з використання знарядь праці та зброї з міді, більш розвинута кераміка. до того ж, починають закріплюватися патріархально-родові відносини. найбільшими поселеннями були усатове та коло городська. але давайте більш детально розглянемо ще й періодизацію т. пассека. ранній етап: у цей час трипільські племена розселялися у басейні дністра і південного бугу. житла будували у вигляді землянок або напівземлянок, а також переважно наземні, стіни робили з дерева або плоту, який обмазували глиною. на ранньому етапі розвитку трипільської культури з'являються також наземні будівлі прямокутної форми. у поселеннях, розташованих на підвищених плато, розміщення жител нагадувало форму кола чи овалу. основою господарства було хліборобство, скотарство, полювання, збиральництво, . сіяли пшеницю, ячмінь, горох. обробляли землю за мотиг, а урожай збирали за серпів з кремінними вкладнями. основу тваринництва складала велика рогата худоба, потім були свині, вівці, кози, а також відомий ій кінь. значного розвитку досягли гончарні вироби. лепили посуд, намисто, моделі житла, амулети. моделі житла та амулети мали ритуальне призначення і були пов'язані з хліборобськими культами. поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. таким орнаментом вкривали також більшість статуеток. середній етап: на цьому етапі територія розселення розширилася від східної трансільванії на захід до дніпра на схід. вони зайняли території в районі сточищ верхнього і середнього дністра, прута, серета, південного побужжя та правобережжя дніпра. поселення вже були значно більші за розміром та розміщалися біля річок та струмків. житла в плані мали форму видовженого прямокутника й будувалися на і з розколотого дерева, покладеного впоперек, на нього накладався товстий шар або кілька шарів глини. плетені дерев'яні стіни на стовпах і перегородки в середині житла обмазували глиною, з глини будували печі на дерев'яному каркасі, припічки, лежанки коло печі. збільшувалася кількість населення та посівні площі. скотарство теж набуло більшого розвитку, а ось полювання набуло допоміжного значення. знаряддя праці виробляли з кременю, камню та кістки тварин. почалося видобування міді із родовищ на волині та у подністров'ї. також більш високого рівня досягло гончарство. характерним для кінця цього періоду став монохромний спіральний орнамент, нанесений чорною фарбою на жовтувато-червонуватому ангобу. посуд різних форм ліплено руками, можливе застосування повільного гончарного кола. суспільний лад на цей період залишався матріархально-родовим. пізній етап: за пізнього періоду значно поширилася територія, заселена трипільцями: на землі сх. волині, сточища pічки случі й горині, обидва береги києва. зросло значення скотарства, яке складалося переважно з дрібної рогатої худоби. за цього періоду складається патріархальний лад. у зв'язку з контактами з іншими племенами зникають багато рис, характених для трипільської культури попередніх етапів. змінюється характер житлобудівництва, зникає спіральна орнаментація в мотивах розпису посуду і типові трипільські його форми, натомість з'являється новий тип посуду, орнаментованого відтисками шнура, схематизується пластика. з'являється новий тип поховання в ямах з насипом та без насипу з кам'яною обкладкою навкруги і витворюється обряд поховання, подібний обрядові сусідніх патріархальних племен ямної культури.