Зміна ролі чоловіка та жінки в повсякденному житті в умовах війни

питання зміни ґендерних ролей (ґендер – соціально-культурна роль відповідно до жіночої чи чоловічої статті) в період війни є еволюційним.

розглянемо війни (в тому ж числі рухи, постання, революції) в період із 17 до 20 століть.

такого роду дії, як війни та ті, хто їх очолював, наполягали на трансформації питань ґендерної рівності. незважаючи на те, що битва за ґендерну рівність не була проведена в сучасному сенсі слова, зміни, які відбулися, започаткували еволюцію у наступних поколіннях. невеликі зміни, внесені між ролями чоловіків та жінок у сім’ї, на робочому місці та на полі бою, були невеликих індивідуальних змін, що призвели до перетворення передбачуваних (традиційних) ґендерних ролей.

під час фактичної війни чоловіки та жінки проявляли подібні зміни як емоційно, так і соціально в ґендерних ролях. це було викликане напруженим тиском на чоловіків, щоб вони залишали свій будинок, майно та інші фінансові інструменти у руках своїх дружин. з одного боку, жінка, нарешті мала всі можливості, аби стати не лише головною розпорядницею коштів, але й вирішувати як жити. проте, залишаючись із такою «свободою» більшість із них не знали, як з цим вчинити. багато жінок не змогли взяти ролі своїх чоловіків і змінити власні ґендерні ролі, і ставали бідними жебраками.

однак, вже в 20 столітті, ситуація є кардинально іншою. жінки, під тиском демократичних цінностей, перших зрушень у виборчому праві, та в умовах війни світового масштабу – змінюють свої ролі у повсякденному житті на 360 градусів. війна навчила їх стояти на двох на ногах. хоча відносно короткочасна, друга світова війна дала можливість жінкам робити те, що вони хотіли. набагато менше перешкод стояло у тому, як жінки доводять, на що вони здатні.

отношение киевской руси и византии сложно охарактеризовать, одним словом. киевские князья не редко воевали, с византией, добиваясь выгодных торговых соглашений, перенимали какой-то технический и научный опыт. вообщем, много чего было в отношениях руси и византии.  первые киевские князья  стремились с военных походов добиться от византии выгодных торговых соглашений. военные походы, в отношениях с византией, использовались как средство давления на соседа, и способ получить богатую добычу.

в 907 году,  князь олег  ходил на константинополь. поход закончился подписанием мирного договора.  условия, его были таковы, что византия  выплатила руси единовременную контрибуцию, и обязывалась платить ежегодную дань, а так же обеспечивать всем необходимым купцов. в 911 году, этот договор был подтвержден.

в 941 – 944гг. были неудачными для руси в отношениях с византией. князь игорь потерпел несколько поражений в причерноморье. киевская русь заключила мир с византией. согласно этому договору, византия признавала право руси владеть землями в устье днепра и на тамани.

много событий в отношениях руси и византии произошло при правлении князя святослава. в течение 967 – 969 гг. святослав добился присоединения к руси нижнего подунавья. эти военные успехи  святослава, противоречили интересам византии. в 970-971 гг. шла -византийская война. в 971 году был заключен мир, подтвердивший условия мирного договора руси с византией от 944 года.

в 1043 – 1046 года отношения руси и византии стали совсем холодными. назрел конфликт, который начался с расправы над купцами в константинополе. несмотря на военные неудачи руси, в 1046 году был подписан мирный договор, который был скреплен династическим браком. император византии константин мономах, выдал свою дочь анну за всеволода – сына ярослава мудрого.

в 1116 году,  владимир мономах  отправил войска в византию. византия не хотела воевать с русью, и преподнесла богатые дары и предложила династический брак. поэтому война не состоялась.