Твир на тему усна народна творчисть

варто відзначити , що фольклор це не тільки мистецтво слова , усна поезія. у ньому також присутні елементи театралізації – жести , інтонація , міміка , тому що всі твори виконуються наживо. наприклад , частівки досі співають під акомпанемент гармоні або , нерідко невід’ємною частиною пісень є танець. таким чином , усна народна творчість органічно поєднує в собі характерні особливості декількох видів мистецтв .завдяки тривалому шляху історичного розвитку , у фольклорі знайшли відображення найрізноманітніші сторони життя народу , фольклор відрізняється жанровим багатством і різноманітністю. це прислів’я та приказки , загадки та казки , календарна та сімейно – побутова обрядова поезія , билини , легенди , перекази , а також , історичні та ліричні пісні , драматичні твори , частівки , дитячий фольклор.крім загальних жанрів , таких , як казки , загадки , прислів’я , у фольклорі кожного народу є тільки йому притаманні різновиди . так , тільки в українській народній творчості існують коломийки і думи , але немає властивих російському фольклору частівок і билин .у фольклорі дуже велике значення мають традиції. це виражається в тому , що протягом багатьох століть зберігається відносна стійкість « словесного тексту наспіву і характеру виконання » , сюжетних ліній і героїв , виразних засобів і форм. тобто від покоління до покоління твір передається без істотних змін . у результаті такого підходу , по записах, зроблених збирачами фольклору в xvii -xix століттях , можна скласти уявлення про билинах xi -xiii століть чи про історичні піснях , складених 500-600 років тому.усна народна творчість є не тільки цінним внеском у скарбницю світової культури , а й має важливе пізнавальне та естетичне значення .

Воповіданні «мати» микола хвильовий змальовує образ жінки, сини якої опинилися по різні боки барикад у роки громадянської війни. мати все робила для того, щоб остап і андрій виросли хорошими людьми. вона повірила в революцію, її гуманістичне начало, вибух сімнадцятого зазвучав для неї божественним органом,… для матері революція була чарівним . вона посвіжішала,… з надією дивилася в теплу легко-бірюзову далечінь. йшли дні, роки, і ось як грім серед безхмарного неба: андрій відступав з рідного містечка, а насідав на нього рідний брат остап… у хаті матері, на горищі, переховується андрій, на подвір’ї зі своєю бандою спить сп’янілий остап. мати хоче врятувати синів. вона вмовляє андрія тікати, але в «присмерках місячної ночі бачить в очах сина підозрілий блиск і розуміє: андрій задумав убити остапа». мати жертвує своїм життям: андрій убиває її в ліжку. убиває цинічно й жорстоко («мати навіть не могла скрикнути»). уже перший удар переніс її в інший світ, а андрій, , що на ліжкові лежить остап, наносив сокирою все нові й нові удари, виконуючи свій громадський обов’язок. як стверджує р. мовчан, до розгляду матері у новелі «мати» г. косинки слід підходити двояко. з одного боку, автор змальовує образ реальної матері (щоправда вона існує лише в спогадах та переживаннях андрія, хоча її великі очі запам’ятовуються читачеві), і як наскрізний образ материнства. андрій — один з синів — має намір лікаря для тяжко хворої матері. він у постійній тривозі, в уяві бачить лікарню і вірить, що лікар погодиться їхати. те, що діється довкола, (йде війна; на одному просторі зіткнулися поляки, , більшовики) не дуже хвилює його, бо у нього зовсім інша мета: зробити все для того, щоб матері. андрій — типовий представник тогочасного селянства, тієї її частини, яка не перейнялася більшовицькою ідеєю, не сприйняла її мораль. громадянського подвигу він не здійснює, але прагне захистити материнство як символ вічності життя.