Зробити інформаційне гроно до образу катрі із твору марка вовчка "микола гримач"

марко вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. не стала винятком і повість «інститутка», де письменниця змалювала правдиві образи устини, катрі, бабусі.життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює устина. вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. в десять років її забрали до панського двору і примусили працювати нарівні з дорослими. важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. «прийду було її вбирати, вже якої наруги я од неї не » а одного разу панночка мало не задушила свою покоївку. устина покірна долі, мовчки зносить усі знущання. хоч дівчина й покоряється панам, але весь час мріє про волю. «коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі » звільнилася вона від кріпацької неволі, коли прокопа віддали в москалі. і хоча їй і в місті доводилося тяжко працювати, але вона почувала себе щасливою. устина була безмежно вдячною прокопу за те, що він визволив її з кріпаччини.на відміну від устини, катря була вільною козачкою. вийшовши заміж за кріпака назара, змушена була працювати на панів. спочатку вона годила їм, намагалася працею заслужити подяку. а замість неї — дорікання шматком хліба. їй не дозволили навіть побути біля хворої дитини. після смерті немовляти катря перестає коритися панам. вона сміливо заявляє: «тепер я вже не боюся вас! хоч мене живцем із'їжте тепер! » вона дуже побивається за дитиною, життя для неї стало беззмістовним, безрадісним. катрі не вистачає сили волі, стійкості й наполегливості. вона « схотіла на світі жити», покінчила життя самогубством.трохи в іншому плані змальована бабуся. вона зовсім примирилася із своїм підневільним становищем. на запитання устини, чи залишиться бабуся в цьому пеклі й далі терпітиме знущання, старенька відповіла: «і терпітиму, пташко! » хоча бабуся й покірна панам, у неї не зникли такі людські риси, як справедливість, чесність, почуття власної гідності. вона завжди говорила спокійно, ходила тихо, не метушилася, не звертала уваги на лайку панночки: «як не лає, як не кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не »ось такі вони — чесні і трудолюбні, щирі і вільнолюбиві жінки-кріпачки — героїні повісті «інститутка». цими образами марко вовчок показала моральну перевагу кріпаків над панами, підтвердила готовність катрі іі устини дорогою ціною заплатити за волю і незалежність. 

316219-768=315451

(27090: 43=630)

(16422: 119)=138