Чим відрізняється рицар від лицаря.

Не тільки в сучасній українській художній літературі, публіцистиці й перекладах, ба інколи також у наших класичних творах натрапляємо на слова рицар, рицарство, рицарський: «кругом усе старе рицарство розтавало» (панас мирний); «старий дуже поважав його за незвичайне рицарство і військову обізнаність» (і. ле); «усі вони ревно берегли чистоту рицарської крові свого далекого предка» (в. собко). проте більшість наших класиків, починаючи від і. котляревського, давала перевагу словам лицар, лицарський, як то з діда-прадіда вимовляв наш народ. читаємо в «енеїді» і. котляревського: «там лицар всякий парубійко», «товаришеві низ сказав: — не все вперед — назад дивися, ти з лицарства глузд потеряв», «силач, козак лицарковатий»; бачимо в марка вовчка: «такий же то виріс козак з нього хороший! що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських! » не іншого, а тільки цього слова додержувавсь і т. шевченко: «громада вибрала гетьмана — преславного лободу івана, лицаря старого»; те саме знаходимо в і. франка: «хіба ж так чесний лицар нападає? » таких прикладів із нашої класики й фольклору можна навести ще багато, але мимоволі виникає питання: чи є потреба в існуванні двох паралельних слів, що мають різний звук, але однакове значення? дехто вважає, що слово лицар слід застосовувати тільки до людей української національної належності, а в інших випадках більше пасує, мовляв, слово рицар. навряд чи є потреба в такому нетривкому правилі, що вносить плутанину, тим більше, що воно суперечить нашій мовній традиції: т. шевченко називав і кавказьких горян лицарями — «і вам слава, сині гори, кригою окуті, і вам, лицарі великі, богом не забуті»; не вагалась і леся українка послуговуватися цим словом, пишучи про шотландців: «шотландське лицарство усе пішло служити в ійському війську». з цього можна зробити висновок: краще скрізь, у всіх випадках, користуватись тільки давнім українським словом лицар, що прийшло в нашу літературу з уст народу.

Рицар і лицарь це синоніми, тобто слова з однаковим значенням.

Молчалину.  "ах, злые языки страшнее пистолета" - цитата из комедии а. с. грибоедова "горе от ума" (1824), д. 2, явл. 11, слова молчалина.