Анкета характеристика тугара вовка з твору захар беркут

Захар беркут у найважчих випробуваннях захар беркут виявляє себе як мудрий, сміливий вождь. він дає завдання громаді не відбити, а розбити монголів. і сам бере в цьому найактивнішу участь. адже саме його осінила рятівна думка про затоплення монголів гірського потоку. надзвичайну шляхетність і силу духу виявляє тухольський ватажок, коли довелося йому робити найважчий вибір - важити користь громади і життя свого найменшого сина. як не важко було зробити це, але захар чинить за велінням обов’язку, всіма силами тамуючи свій душевний біль. не згоджується він і на брехню: «беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові. беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю» . у своєму передсмертному слові захар беркут передбачає, що ця біда - не остання. він висловлює надію на кращі часи, коли люди давні порядки, відновлять їх, і то стане запорукою щасливого життя. мирослава мирослава — молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. для неї головне — бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, мирослава пориває з ним і йде до тухольців. дівчина, побачивши, що всі намагання врятувати честь батька марні, що шляху повернути батька до примирення і єдності з народом нема, виступає проти нього. вона звертається до захара беркута з проханням прийняти її за дочку, бо «тугар вовк перестав бути моїм батьком, відколи зрадив свій край і пристав у службу монголів» . мирослава полюбила простого селянського хлопця. в особі максима мирослава бачить усіх тухольців. мирослава — один із перших образів дівчини-патріотки в українській. максим максим – герой, що ніколи не встане на шлях зради. я думаю, як він воїном був у бої, воїном залишився й у кайданах, хоча його тіло й роз’їдали невільницькі ланцюги, дим рідний тухольщини й рідного дому до сліз ятрив йому ока, зводив дух у груди. «хоча й у путах, я все буду вільною людиною. у мене пута на руках, а в тебе на душі! » – от відповідь максима на підступні речення тугара вовк ціною зради купити собі волю. це відповідь гордої, незламної людини. мене залучає й те, що максим суспільні інтереси ставить вище особистих. він розуміє, що його життя набагато гідніше, у порівнянні з долею верховинцев, запряний, котрих знищать монголи, якщо їх пустити в гори, і тому схвалює рішення батька не обмінювати його на залишки монгольського війська, що зайшло в тухольськую долину, а вийти не змогло. максим гордий за свій народ, що недавно бився з ворогом, і переміг. він знав, що тухольци будуть битися до останнього, щоб знищити всіх загарбників. скільки потрібно мужності й відваги, щоб не припиняти боротьбу й у полоні! через мирославу максим переказує тухольцам свій план остаточної розправи з монголами, обдурює їхнього проводиря бурунду, обіцяючи йому нібито показати вихід з тухольськой долини. тугар вовк тугар вовк гнобитель, зрадник, що над усе ставить свої особисті інтереси й прагне жити, визискуючи з інших. він хоче заволодіти багатствами краю, поневолити його людей. але волелюбні тухольці не скоряються боярину, і громада одностайно ухвалює вигнати тугара вовка з тухольщини. прагнучи помститися непокірним тухольцям, розлючений боярин іде до монголів і обіцяє провести їх через гори, сподіваючись з їхньою підкорити волелюбних тухольців, заволодіти усіма багатствами. зла, жорстока, нікчемна, підступна людина, зрадник батьківщини, народу ніколи не може викликати ніякі інші почуття, крім жорстокого осуду, ганьби та огиди.

Головними героями оповідання Євгена Гуцала "Лось" є два братики-підберезовики, як називає йх автор, тому що вони справжні діти лісу. Вони люблять природу, відчувають іі красу, дбають про її безпеку. Побачивши у крижаному полоні лося, який потрапив у пастку через необережність, брати навіть не думають про свою власну безпеку. Старший брат, взявши сокиру в руки, прорубує прохід лосю, ризикуючи власним життям. Хлопчики щиро радіють, що тварина вибралася на берег і повільно почвалала до лісу. Лось навіть не боявся людей, бо жив у заповіднику. Проте жорстокий постріл дядька Шпичака не лише звалив могутнього звіра, а й поставив перед важким вибором братиків: промовчати чи заявити на рідного дядька.І дітям приходиться робити нелегкий вибір між добром і злом.

Жаль, що, часом, дорослі ставлять чистих душею дітей перед таким вибором.