Що потрібно робити щоб запаси прісної води не зменшувались

ріки здавна вважалися джерелом прісної води. однак у наш час вони стали переносниками відходів. відходи на водозбірній території руслами рік стікають у моря й океани. велика частина використаної річкової води повертається в ріки й водойми у вигляді стічних вод. дотепер зростання очисних споруджень не відповідає зростанню споживання води. навіть найдосконаліше очищення, включаючи біологічне, не гарантує, що зникнуть усі джерела забруднення. підраховано, що всі розчинені неорганічні речовини і до 10 % органічних забруднюючих речовин залишаються в очищених стічних водах. таку воду знову можна вживати тільки після багаторазового розведення чистою природною водою. і отут людині важливо знати співвідношення абсолютної кількості стічних вод, хоча б і очищених, і водного стоку рік.

підраховано, що на усі види водокористування витрачається 2200 км3 води на рік. щоб розбавити стоки, використовується практично 20 % ресурсів прісної води світу. учені підрахували, що щорічно на розведення стічних вод необхідно 30—35 тис км3 прісної води. це призведе до того, що ресурси світового річкового стоку практично вичерпаються. 10 км3 річкової води стікаються в 1 км очищеної води. хоча кількість прісної води не знижується, однак якість різко погіршується. прісна вода тепер уже не годиться для вживання.

щоб зупинити катастрофічне зниження якості прісних вод, людина зобов'язана змінити спрямованість своїх дій. слід якнайшвидше ізолювати природний водний цикл від антропогенного. це припускає перехід на замкнуте водопостачання, на маловідходну або навіть безвідходну технологію, яка різким зниженням обсягів споживання води й очищених вод.

запаси прісної води, як і раніше, великі. і все-таки не можна забувати, що в результаті нераціонального водокористування або забруднення вони можуть вичерпатися в кожному з районів світу. на жаль, кількість таких місць збільшується, при ньому охоплюються цілі ічні райони. 20 % міського і 75 % сільського населення світу не задовольняють свої потреби в прісній воді. регіони відрізняються за обсягом споживаної ними води, на який сильно впливає рівень життя населення. цей обсяг коливається від 3 до 700 л на добу на одну людину.

багато чого залежить і від економічного розвитку ічного району. відомо, що канадська промисловість використовує 84 % усього водозабору, у той час як індія тільки 1 %. найбільш водоємними галузями промисловості є сталеливарна, хімічна, нафтохімічна, целюлозно-паперова й харчова. вони споживають практично 70 % усієї води, що використовується в промислових виробництвах. середня цифра споживаної промисловістю води складає близько 20 %. основним споживачем води слід визнати сільське господарство. воно використовує приблизно 70—80 % усієї прісної води. зрошуване землеробство охоплює лише 15—17 % площі сільськогосподарських угідь, але дає половину всієї продукції. близько 70 % бавовнику вирощується на полях завдяки зрошенню.

Роль голосеменных в хозяйственной деятельности человека. древесина голосеменных – ценное сырье для изготовления мебели, шпал для железнодорожных путей, опор мостов, столбов линий электропередач, креплений проходов шахт. большое количество древесины до сих пор используют в качестве топлива. длинные волокна древесины ели ей особую ценность как сырью для изготовления высококачественных сортов бумаги. смолу хвойных растений широко используют в медицине для лечения ран, ожогов. особую ценность представляет смола пихты, из которой получают особое вещество – камфору. она улучшает деятельность сердечной мышцы, поэтому ее используют при заболеваниях сердца. камфора также входит в состав различных обезболивающих препаратов.