Дописати ділог між двома друзями . кажуть ,що кожна людина повинна залишити писля себе добрий слид.

Ще рано, поглянь на світ, на нас. це суспільство ще вважає нас не готовими до такого. - дарма, друже. ми повинні робити все, скрізь і завжди. ніхто не знає коли настане час, і нам за будь яких обставин буде потрібно піти далі залишити домівку, місто, піти в люди, - облиш це, ти надто переосмислюєш це, не даєш собі розслабитись з такими думками. - не варто за мене хвилюватись. те, що я роблю -- задоволення для мене, а мої мрії не несуть нічого поганого. невже ти хочеш піти зі свого дому, знаючи, що нічого не нагадуватиме іншим людям про тебе? - ти правий. варто, варто задуматись над цим. наче хтось невідомий, наче чимось неважливим залишусь я у спогадах людей, не довго пам'ять за мною стоятиме. - тужливо стало хлопцю. - годі тобі. давай вдвох зробимо щось надзвичайно грандіозне! щось таке, щоб дух перехоплювало! тоді наш слід у світі загріє думкою не одну людину, а будь-яка особа одразу підхопить момент того, хто ми є один для одного. саме так, найкращими друзями! друг лише з захопленою посмішкою поглянув на щирість та відчайдушність товариша та з сигналом згоди похитав головою. друзі ще довго говорили на подібні теми, та висували такі ідеї як створення власної збірки віршів, архітектурно споруджених садів, алей та вуличок міста, спільну мрію про будівницто бізнесу. на вулиці співали осінніми барвами дерева, а земля підігравала їм на тонесеньких золотих струнах жовтневої скрипки

цього літа я відпочивав з сім'єю на чорному морі, в місті судаку. це в криму. над морем там висолять гори та стара фортеця. ми чудово проводили там час на пляжі. пляж там піщаний. ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м'яча на хвилях. тільки поїсти ми ходили до їдальні.

море в судаку тільки зветься чорним. а насправді воно прозоре, ніжно-блакитне, ні, аквамаринове. саме кольору морської хвилі, як і годиться морю. воно найчистіше, всі камінці на дні видно. людей на пляжі завжди було багато, доводилося довго шукати місце, щоб постелити підстилку. деякі відпочиваючі навіть займали місце на завтра ще з вечора, залишаючи свої килимки на піску. проте на пляжі торгували різноманітною смакотою, солодощами, морепродуктами, просто все хотілося з'їсти. але вартувало все це недешево.

з пляжу ми спостерігали порт у судаку, там стояли кораблі та великі вантажні крани. ще на пляжі був хвилеріз. в його ущелинах його каменю можна було знайти крабів та витягти їх звідти. ще ми ловили крабів краболовкою. краби ховалися під камінням на морському дні.

у чорному морі водяться медузи. вже напередодні від'їзду з судака ми виявили одного ранку в морі купу прозорих медуз. нас лякали, що, якщо взяти їх до рук, то можуть бути опіки. але нічого подібного не сталося. береш медузу в руки, а вона виливається крізь пальці, як той прозорий холодець. весело. ось така була навала медуз.

оригинал