98 ! какие изменения произошли в обществе с появлением железа?

Визучении появления металла с самого начала немалая роль принадлежит естественных наук, когда было открыто, что древнейшие металлические орудия были сделаны именно из меди без искусственных примесей. но только недавно в число этих методов были включены приемы металлографические, причем металлографическому анализу были подвергнуты многочисленные серии древнейших металических изделий. это дало весьма ощутимые научные результаты. прежде всего оказалось неверным господствовавшее предположение о коренном различии ранней и развитой металлургии, т. е. металлургия меди оказалась частью металлургии бронзы. поэтому эпоху, когда появлялись орудия из меди, следует считать первым этапом бронзового века. первый период эпохи металла называют энеолитом. это слово состоит из латинского энеус — медь и греческого литое — камень. некоторые предпочитают термин «халколит» , где обе составные части взяты из греческого языка. в обоих случаях термин переводится как меднокаменный век. этим хотели подчеркнуть, что в энеолите появляются медные орудия, но каменные. это действительно так: даже в развитом бронзовом веке продолжают производить многочисленные орудия из камня. из него делали ножи, стрелы, скребки для обработки шкур, вкладыши серпов, топоры и многие другие орудия. время преобладания металлических инструментов было еще впереди. не может считаться решенным вопрос о месте возникновения древнейшей металлургии. одни полагают, что она возникла во многих местах примерно в одно и то же время, другие — что был единый центр, откуда новое открытие распространилось по всем странам, где была возможна металлургия. ведь металлургия не могла бы возникнуть в стране, где не было природных запасов меди, самородной или в руде. если же взглянуть на карту распространения медных руд, то можно увидеть, что мест, где имеются такие запасы, крайне мало. следует также отметить, что медные руды залегают в основном в горных районах. один из таких районов примыкал к ареалу древних переднеазиатских цивилизаций, заходя в наше закавказье. считают, что переднеазиатский металл проникал на , а оттуда достигал правобережья днепра. на территории восточной европы можно указать лишь уральскую и карпатскую меднорудные зоны; в азиатской части — тянь-шань и алтай.

Причини.посилення територіальної міграції населення на регіональному рівні пояснюється такими причинами: структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, процесами роздержавлення власності й  приватизації, які збільшенням мобільності капіталу, його інтенсивним міжгалузевим і ічним переливом; нерівномірністю в розміщенні  продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі й у місті, у різних регіонах країни; різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах; інтенсифікацією загальнонаціональних міграційних процесів; загалом, основними причинами внутрішніх трудових міграцій в україні є такі три фактори: обмежені можливості працевлаштування, особливо в сільській місцевості,низька заробітна плата вдома,більша престижність роботи на підприємствах та установах великих міст. наслідки.позитивні: редагувати надходження до україни додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками; сприяння інтеграції україни до світового ринку праці; надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище; спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві. негативніредагувати дає прихований вклад у зменшення населення україни; збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі; втрата україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили (особливо науковців і фахівців), що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу; втрата кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу; вкладання державою коштів у підготовку фахівців для потреб власної економіки (затрати на навчання на всіх освітніх рівнях), які, в результаті, створюють додану вартість за межами країни; трудова міграція, як масове явище, не сприяє наповненню пенсійного і соціального фондів через відсутність відрахувань від заробітної плати заробітчан; втрата україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження; лише 3,6  % заробітчан організовують власну справу; відтік грошей, зароблених українськими мігрантами, з українських банків в західні внаслідок неспокою; дискримінація та експлуатація наших громадян з боку місцевих роботодавців; виникнення політичних та економічних претензій до україни з боку країн-реципієнтів у зв'язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців; зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родин: виникає нестача батьківської уваги, деформуються родинні цінності, виховується легковажне ставлення до життя. хоча на сьогоднішній день не ведеться жодної статистики щодо кількості дітей, чиї батьки виїхали на заробітки за кордон; проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.