Кому посвящена ода вельможа? державина

Произведение «вельможа» относится к сатирическим произведениям державина. сатира державина не основ современного ему общественного строя. политические взгляды его были консервативными: и крепостничество, и самодержавие он считал коренными, естественными основами жизни. но, тем не менее, сатира державина клеймила пороки и недостатки общества. в оде «вельможа» державин демонстрирует зло, проистекающее от равнодушия вельмож к своему долгу. эта острая критика представлена в оде с таким негодованием, которое можно усмотреть далеко не во многих произведениях того времени. поэт возмущен положением народа, от преступного отношения царедворцев. он критикует неправедное устройство мира и поведение людей. при этом державин составляет портрет идеального вельможи: вельможу должны, составлять ум здравый, сердце просвещенно, собой пример он должен дать, что звание его священно. что он орудье власти есть. подпора царственного зданья, вел мысль его, слова, деянъя должны быть - польза, слава, честь. в оде «вельможа» нарисован идеал гражданина, но, несомненно, в этом идеальном образе просвечивают для нас реальные черты самого державина. хочу достоинствы я чтить, которые собою сами умели титлы заслужить

Так, я цілком погоджуюся з думкою про те, що людина є доти людиною, доки вона не втратила здатність бачити, крім потворності життя, і його красу. Адже вміння побачити крізь хмари сонце, посміхнутися крізь сльози і знайти бажання жити — великий талант, який дається людині від Бога або досягається потужною роботою власної душі.

Ця думка стала з недавнього часу моїм стійким переконанням, що допомагає мені бути оптимістом і впевнено відчувати себе в будь-якій ситуації. Я почав замислюватися над тим, у чому ж причина успішності й неуспішності? Чому люди в однакових обставинах діють по-різному і світ сприймають по-різному? Чому хтось у дощі бачить оновлення, а хтось — лише бруд і мряку, хтось у поразках шукає зернини досвіду, а когось невдачі руйнують і пригнічують?

Міркуючи над цими водночас буденними питаннями, зрозумів, що вся справа в самій людині, а не в обставинах. У тому, як реагує людина на все, що відбувається навколо неї і з нею, виявляється людська сутність, філософія її життя.