Наскільки доречним в житті сучасної людини є романтичні переживання трії .твір.

Сучасний напружений темп життя людського іноді спонукає забути те хвилююче і проникливе почуття трепету в душі, коли, закриваючи очі, бачиш усе навколо привабливим, омріяним, далеким від суворої дійсності.не дивно, що залишилося мало місця в людьських думках для таких світлих переживань і емоцій, названих романтичними ще в часи лицарів.життя вимагає прагматизму, тверезих і виважених вчинків, не мрій, а рішучих дій, які забезпечать матеріальне благополуччя. а про духовне нині нерідко забувають. тому і викликають подив (а іноді і презирство) замріяні, тихі і спокійні люди, яких, маючи хибні уявлення про психологію, умовно називають меланхоліками. хоча, якщо заглибитися в термінологію, то лише зазначеними ознаками обмежити меланхолічний тип темпераменту неможна. на противагу задумливому романтику сьогодення наполегливо пропонує людину з натурою дієвою, раціональною , позбавленою будь-яких романтичних сподівань. людство, як вид, повсякчас змушене спрямовувати свої сили на виживання, і тому в різні часи ставить перед собою різні ідеали, які покликані в боротьбі за місце під сонцем. та, мабуть, не слід виправдовувати нехтування романтичними почуттями непростою дійсністю. згадаймо різні історичні епохи: знайшлося місце у жорстокому середньовіччі романтичним пориванням науковців, які висунули сміливі гіпотези щодо будови всесвіту, не боячись інквізиції; і сьогодні актуальними залишаються літературні шедеври поетів-романтиків, створені у часи буремних воєн та революцій. певно, їм теж приходилося непросто зі своїми романтичними мріями. та, як бачимо, те, над чим глузливо сміялися, та що безпощадно переслідували, стало великими відкриттями та мистецькими шедеврами.

Одним днем я сидів за партою та помітив малюнок який був намальований не дуже давно. але малюнок був не простий, як  з'ясувалося це намалювала маленька дитина.  мені стало дуже цікаво скільки років тій дитині яка таке намалювала. там був танк та якийсь то дядько. він сидів в брудній землі. мене не покидала думка хто та дитина, і я вирушив на пошуки. я сфотагрував малюнок на свій телефон, і питав всіх кого бачив. нарешті я знайшов то маленьке чудо. ним був малесенький хлопчик у якого помер батько на війні за рідну україну. з тих пір ми з ним багато бачимось і я з ним як брат з братом. кі! норм?