Як виникло землеробство і скотарство? іть, реферат!

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.

В1) 1-г; 2-б; 3-в; в2)бвга в3)вообще коалиционное, но здесь думаю ответ временное правительство в4)

политические причины:

1. стремление буржуазии к полноте политической власти.

2. конфликт центральной и местных властей. местные стремились к максимальной независимости от центра, центр не желал этого допустить.

3. император уже не мог единолично решать все вопросы, но мог кардинально помешать вести последовательную политику, при этом не неся никакой ответственности.

4. ограниченность возможностей государственной думы и неподконтрольность правительства.

5. неспособность политики выражать интересы не то что большинства, но и сколько-нибудь значительной части населения.

6. отсутствие ряда политических свобод. условия военного времени ограничили свободы слова и печати. сохранялось равенство граждан при выборах органов государственной власти и местного .

причины:

1. война поразила систему хозяйственных связей — прежде всего, между городом и деревней. еще в 1915 г. начался продовольственный кризис. резко ухудшилось продовольственное положение страны, процветала спекуляция. стал давать о себе знать топливный кризис. добыча и подвоз угля были явно недостаточны. в 1915 г. петроград получал 49%, а москва 46% необходимого им топлива.

  2. сохранение феодальных пережитков в сельском хозяйстве. община, несмотря на реформу столыпина, продолжала контролировать 75% крестьянских хозяйств, мешая накоплению капитала, заинтересованности в результатах труда, появлению свободных рабочих рук в промышленности и конкуренции. помещики сохраняли контроль над большей частью лучших земель, хотя их хозяйство было менее эффективно, чем кулацкое.

социальные причины:

1. отсутствие у общества возможности влиять на власть.

2. противоречия между буржуазией и дворянской аристократией из-за политической власти в стране.

3. противоречия между буржуазией и пролетариатом из-за условий труда.

4. противоречия между помещиками и крестьянами из-за земли (осенью 1915 г. было зарегистрировано 177 выступлений сельских жителей против помещиков, а в 1916 году их было уже 294).

5. сословные противоречия.

6. огромные потери в войне и усталость от нее создали массовое недовольство в стране.

7. разочарование и недовольство политикой правительства. с середины 1915 г. в стране началась полоса рабочих стачек и демонстраций. если в 1914 г. бастовало 35 тыс. рабочих, в 1915 г. - 560 тыс., в 1916 г. - 1,1 млн., в первые два месяца 1917 г. - уже 400 тыс. чел.

8. обострение политического кризиса, обусловленное поражениями на фронте и ухудшением социально- положения в стране.