Твір на тему " зображення мужніх героїв-захисників рідної землі в історичніх піснях"

•пета — «…радо пускав бурунду на найнебезпечніші місця, держав його в запасі на найтяжчу, рішучу хвилю, немов непоборний залізний таран,— а тоді пускав його з відділом «кровавих туркоманів» довершувати побіди». • «усе хитро ти говориш, щоб відвернути мій гнів, аби скинути з себе вину! ти запровадив нас сюди, ти мусиш і вивести нас, і то зараз завтра, без страти часу й так мусить статись, або горе тобі! » (бурунда — т. вовку) • «…довгу хвилю бурунда стояв на місці, рвучи собі волосся і з горла страшні, беззв’язні окрики на вид загибелі свого війська». • «бурунда німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині». • «і що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

твір „Мріє, не зрадь” написаній у Грузії 1905 року. Вірш подається в тій частині 12-томника, що називається „Поза збірками”. Образ мрії персоніфікований, але, хоч він є таким від самого початку вірша, слід зазначити, що авторка опирається на усталену (широко вживану) структуру підміни я / в мені на я / ти, яку поети використовують як поетичну формулу жанру „розмови із музою”. Оптимізмом пройнятий вірш. Леся Українка протиставляє критерій краси критерію правди. Мотив вірша — поєднання слова зі служінням музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі. Іде туга за вимовленим, об'єктивним „певним” словом. Леся Українка намагається відірватися від заангажованого дискурсу.