Треба дописати твір, будь ласка хто знає! "тієї весни жодна чайка не загніздилася на луках, а всі притулилися на островах, хоч як було тісно. люди і раділи цьому, і сумували, бо щось було не так, коли птахи покинули місця, в яких жили ві

тієї весни жодна чайка не загніздилася на луках, а всі притулилися на островах, хоч як було тісно. люди і раділи цьому, і сумували, бо щось було не так, коли птахи покинули місця, в яких жили віками. і виявилося, що недаремно, бо бачили птахи далі, ніж люди.весна і осінь видалися тоді дуже посушливими: сонце палило на полях пшеницю, а на городах картоплю, і скрізь потягнуло страшенно воду, наче хто висмоктував її з землі. бо дощів не було, а джерела, що таїлись глибоко в землі, теж кудись пропали - на луках, де колись гніздилися чайки, можна було ходити в черевиках. і поодинокі дикі качки незабаром покинули гнізда й вилетіли кудись. лише на левадах у сажалках трималося трохи води, бо були вони в низовині і викопані глибоко: із торф'яного споду ще просочувалася вода нагору, і чайки вивели на острівцях дітей і кигикали радісно в небі.проводжали тепер у вирій чайок багато односельчан і чекали їх навесні теж мало не всім селом. і кожен, хто мав леваду, намагався зробити для них хоч копанку, щоб чайка і в нього оселилась, бо поки гніздиться вона тут, доти і вода тримається в леваді, а вода - це ж саме життя.і щовесни прилітали вони на радість людям, купалися у весняному небі над та кигикали на щастя усім. і гніздилися у кожного, хто того хотів і зробив що-небудь для цього.а в перший день усі чайки збиралися на захаровій леваді, наче показували людям, звідки вони родом пішли і хто перший зробив їм добро. захар вітав їх, стоячи на леваді, і показував руками, що можуть уже летіти, куди захочуть, наче відпускав їх на інші левади (за г. кримчуком).

тієї весни жодна чайка не загніздилася на луках, а всі притулилися на островах, хоч як було тісно. люди і раділи цьому, і сумували, бо щось було не так, коли птахи покинули місця, в яких жили віками. і виявилося, що недаремно, бо бачили птахи далі, ніж люди.весна і осінь видалися тоді дуже посушливими: сонце палило на полях пшеницю, а на городах картоплю, і скрізь потягнуло страшенно воду, наче хто висмоктував її з землі. бо дощів не було, а джерела, що таїлись глибоко в землі, теж кудись пропали - на луках, де колись гніздилися чайки, можна було ходити в черевиках. і поодинокі дикі качки незабаром покинули гнізда й вилетіли кудись. лише на левадах у сажалках трималося трохи води, бо були вони в низовині і викопані глибоко: із торф'яного споду ще просочувалася вода нагору, і чайки вивели на острівцях дітей і кигикали радісно в небі.проводжали тепер у вирій чайок багато односельчан і чекали їх навесні теж мало не всім селом. і кожен, хто мав леваду, намагався зробити для них хоч копанку, щоб чайка і в нього оселилась, бо поки гніздиться вона тут, доти і вода тримається в леваді, а вода - це ж саме життя.і щовесни прилітали вони на радість людям, купалися у весняному небі над та кигикали на щастя усім. і гніздилися у кожного, хто того хотів і зробив що-небудь для цього.а в перший день усі чайки збиралися на захаровій леваді, наче показували людям, звідки вони родом пішли і хто перший зробив їм добро. захар вітав їх, стоячи на леваді, і показував руками, що можуть уже летіти, куди захочуть, наче відпускав їх на інші левади (за г. кримчуком).

Квіти-очі природи, без квітів природа-не була б природою,   не було б запашних, яскравих плям на траві. а мед? бджоли? якби не квіти то би не було і їх. квіти відіграють велику роль, як і в житті людини так і в природі. квіти крім того, що вони очі природи, так вони ще й людям приємно роблять, адже коли людині подарувати квіти, то їй буде приємно, але через надмірне виривання квітів, вони можуть зникнути. тож ійте очі природи, і припиніть виривати квіти.