Социально-политические и психологические аспекты в романе "червоное и черное" стендаля. надо)

в основу роману «червоне і чорне» покладено реальну подію: вбивство юнаком низького походження - гувернером бер-те - коханки, матері своїх вихованців. але сам факт був лише поштовхом для задуму, у якому окрема людська доля стала синтезом вираження трагедії віку. у творі є підзаголовок: «хроніка хіх століття» і зазначено час дії: 1827 рік. такого в літературі ще не було: абсолютно конкретна реальність сучасної авторові доби скрупульозно відтворена, але не стільки в побутовому плані (звичаї, побут, інтер'єр), скільки в психологічному - як пошук обдарованою молодою людиною свого місця в житті, щастя, крах на цьому шляху через зіткнення з буржуазною дійсністю: суспільство вбиває молодих людей - вихідців із «низів», якщо вони намагаються реалізувати свою особистість, виділяються із сере до-вища, що їх оточує.

епіграфом до першого розділу стендаль поставив слова данто-на: «правда, гірка правда». правда ця була особливо гіркою тому, що й  герой  роману жульєн  сорель, і сам  автор  «запізнилися народитися», з'явилися на світ у жорстоку епоху, коли «старе вже вмерло, а нове не встигло народитися». не випадково  письменник  неодноразово підкреслює, що провідними кольорами цієї доби стали сірий (мундир чиновника, сутана священика) та чорний (колір загибелі всіх надій). звідси й різкий контраст «червоного й чорного» в заголовку: життя та смерть, реакція та революція, повнокровне буття та жалюгідне існування.

Богатырь  — герой сказки, сын бабы-яги. отправленный ею  на  подвиги, вырвал с  корнем один дуб, другой перешиб кулаком, а  увидев третий, с  дуплом, залез туда и  уснул, устрашая окрестности храпом. слава его была велика. богатыря и  боялись, и  надеялись на  то, что он  во  сне сил наберется. но  проходили века, а  он  все спал, не  приходя своей стране на  , что  бы с  ней ни  случилось. когда  же при вражеском нашествии к  нему подступились, чтобы выручил, то  оказалось, что богатырь давно мертв и  сгнил. его образ столь явно был нацелен против самодержавия, что сказка оставалась не  напечатанной вплоть до  1917  г.