Надо сообщение про степана львовича рудницкого (биографию,деятельность и т.д)

виріс у родині вчителя гімназії лева рудницького. якийсь час проживав у  тернополі, де працював батько. тут навчався у  державній гімназії  до 1891 року.[3]  вищу освіту здобув в університетах  львова  (де слухав лекції  м.  грушевського, був його послідовником[2]),і.  шараневича,  л.  фінкеля, а.  ремана), підвищував кваліфікацію у  відні  та  берліні. з 1899 року працював у львівських гімназіях.

у 1901 здобув ступінь доктора  філософії, став членом  наукового товариства імені шевченка. 1904  — брав участь у польових експедиціях інституту ії а.  пенка та геологічного інституту в.  уліга. цього ж року отримав звання професора. 1908  — професор кафедри ії  львівського університету.

співзасновник  «спортового товариства „україна“»  у 1911 році. від 1914 року  — член надзірної ради національного музею у львові.

у 1919 польська окупаційна влада звільнила його з університету, емігрував до відня (австрія). 1920  — професор економічної ії академії торгівлі у відні. 1921  — професор ії та декан філософського факультету у вищому педагогічному інституті ім. драгоманова в празі.

у жовтні 1926 емігрує до  урср, де очолює кафедру топології і картографії геодезичного інституту в харкові. у 1927  — організатор і перший директор  українського науково-дослідного інституту ії і картографії, редактор «вісника природознавства». здійснив низку експедицій на  дніпро  та  донбас. 1929  — керівник кафедри ії  вуан, комісії краєзнавства,  музею антропології та етнографії імені ф.  вовка.

родился в семье учителя гимназии.окончил  львовский университет, стажировался в  вене  и берлине.

с 1899 года преподавал , с 1908 г. профессор кафедры .

ему принадлежат научные работы по  геоморфологии,   социально- ,  картографии, краеведению,  общему землеведению.

в 1918—1919 гг. эксперт-советник правительства  зунр  по вопросам и политической . готовил документы по геополитике для  парижской мирной конференции.

в 1919 году эмигрировал из львова в вену,   там работал профессором торговой академии.

в 1926 году переехал в  . с 1927 года заведующий кафедрой топологии и картографии  харьковского геодезического института. организовал и возглавил в харькове украинский научно-исследовательский институт и картографии. редактировал «вестник природоведения», возглавлял ряд экспедиций в  донбасс, комиссию краеведения

арестован в  1933  г. осужден на 5 лет.

расстрелян 3 ноября  1937  г.

в 1965 году посмертно реабилитирован.