Рассказ как древние люди охотились на диких козлов

Они собирались толпой и гоняли его он  ранил часть охотников, но на то и толпа, чтобы суммарный урон меньше был. длилось это всё минут 15-20, все носились и орали, как сумасшедшие  и в конце-концов подворачивался этому дикому бедолаге особо твердолобый древний мужик, сталкивались они своими лбами..  козел без чувств, а мужик стоит свой лоб потирает..  ну тут толпа и наваливается на козла и добивают его. а потом они тащили этого козла домой, и хвастались своим бабам))

365 років тому, 8 січня 1654 року, гетьман Богдан Хмельницький скликав військову раду у Переяславі. Вона увійшла в історію як Переяславська. Точні результати Переяславської ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, ухвалене радою, трактується по-різному. В радянському трактуванні історії цю подію подавали як «возз'єднання» з Росією та ставила їй пам'ятники.

Навіщо це зробив Хмельницький?

«Ой Богдане, Богданочку. Якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала», – шельмував Хмельницького Тарас Шевченко у «Розритій могилі». Але що спонукало гетьмана піти на союз з московським царем?

1648 рік, іде Визвольна війни на Запоріжжі, результатом якої стає автономія Гетьманщини. В умовах феодальної Європи проголосити незалежність гетьман Хмельницький не міг. Тож автономія була затиснута між Річчю Посполитою, Османською імперією та Московським царством. Перед тим, як домовлятися з царем, він спробував іншого союзника у боротьбі проти поляків – кримських татар, але ті Військо запорізьке зрадили. Гетьман мав вирішити, с ким будувати союз, щоб вберегти автономію.