Внешнее и внутренние строение животных изучает

ответ:Гриби не є тваринами і не є рослинами; саме через це їх виділили в окреме царство. Традиційно гриби вивчали в курсі ботаніки тому, що вони здавались ближчими до рослин, ніж до тварин. Нерухомий б життя, необмежений ріст, відсутність центріолей, наявність клітинної стінки – все це зближувало гриби з рослинами. Зараз гриби виділяють в окреме царство поруч з царствами рослин і тварин, як окрему групу живих організмів. Підставами для цього є особливості їх живлення, метаболізму, будови та розмноження, які не дозволяють об’єднати їх ні з рослинами, ні з тваринами.

Для грибів характерний багатий спектр ферментів і вторинних метаболітів. Гриби, як і тварини, є гетеротрофами (на відміну від автотрофних рослин), але якщо у тварин їжа перетравлюється всередині організму після того, як тварина її поглине, то гриби виділяють ферменти назовні, субстрат перетравлюється, а потім готові поживні речовини абсорбуються (всмоктуються, поглинаються) клітинами гриба. Відсутність пластид та хлорофілу, наявність хітину в складі клітинної стінки, синтез глікогену (а не крохмалю), утворення сечовини (як продукту обміну азоту) теж зближує гриби з тваринами.

Будова грибів своєрідна. Справжніх тканин немає; різні структури (плодові тіла) утворені плектенхімою - сплетінням гіф. Гіфи утворені клітинами, неповністю ізольованими одна від одної септами (або взагалі несептовані) так, що сусідні клітини можуть вільно обмінюватись вмістом. Самі клітини можуть бути без ядер, з одним, двома чи кількома ядрами.

Мітоз у грибів відбувається без деструкції ядерної оболонки: вона розподіляється між дочірніми ядрами, а веретено поділу проходить безпосередньо через ядро. Мейоз у грибів відбувається відразу ж після утворення зиготи. Характерне розмноження спорами. Рухливих клітин немає на жодній стадії.

У шапкових грибів спора після проростання утворює первинний міцелій, кожна клітина якого містить одне гаплоїдне ядро. Гіфи можуть зливатись; проростаючи, вони утворюють вторинний міцелій, кожна клітина якого містить два гаплоїдних ядра. Якщо ядра однакові (наслідок злиття гіфів, що проросли з однієї спори) такий штам (міцелій) називають гомокаріотичним, якщо різні (наслідок мутації чи злиття гіфів, пророслих з різних спор) – гетерокаріотичним. Гетерокаріоз у генетичному відношенні нагадує гетерозиготність, але геноми різних штамів тут знаходяться в різних ядрах (гаплоїдних).

Іноді гаплоїдні ядра в такому міцелії можуть зливатись, утворюючи диплоїдні, в яких гомологічні хромосоми можуть кон’югувати та обмінюватись ділянками. В подальшому з диплоїдних ядер можуть знову утворюватись гаплоїдні. Цей процес називають парасексуальним циклом.

Объяснение: