Які існують художні прийоми фолькльору ?

Фольклор делится на две группы — обрядовый и необрядовый. к обрядовому фольклору относятся: календарный фольклор (колядки, масленичные песни, веснянки) , семейный фольклор (семейные рассказы, колыбельные, свадебные песни, причитания) , окказиональный (заговоры, заклички, считалки) . необрядовый же фольклор делится на четыре группы: фольклорная драма, поэзия, проза и фольклор речевых ситуаций. к фольклорной драме относятся: театр петрушки, вертепная драма, религиозная драма. к фольклорной поэзии относятся: былина, песня, духовный стих, лирическая песня, , жестокий романс, частушка, детские стихотворные песни (стихотворные пародии) , садистские стишки. фольклорная проза опять же делится на две группы: сказочную и несказочную. к сказочной прозе относятся: сказка (которая, в свою очередь, бывает четырёх типов: волшебная сказка, сказка о животных, бытовая сказка, кумулятивная сказка) и анекдот. к несказочной прозе относятся: предание, легенда, быличка, мифологический рассказ, рассказ о сне. к фольклору речевых ситуаций относятся: пословицы, поговорки, благопожелания, проклятия, прозвища, дразнилки, диалоговые граффити, загадки, скороговорки и некоторые другие. существуют и письменные формы фольклора, такие как письма счастья, граффити, альбомы (например, песенники).

  він старшого віку, житель села, працює у колгоспі. та часто ухиляється від роботи. «поробиш ці дні і за мене, — сказав чепіжний жінці. — я довго не буду. туди і назад». він бездушний, погано відноситься до тварин : «кінь крутився під ним, харапудився, але василь бив його прикладом рушниці по заду, і кінь віз його далі». брехливий, всі збитки спирав на вовка. не один раз вночі крав «у полі солому на мотоциклі». повбивав вовчиху і вовченят, «премій за вовків получив стільки, що аж чорного мотоцикла купив”, ями копає по лісосмугах на звірів. любить говорити неправду, навіть сторожиха баба маня дала зауваження перед кореспондентами: «і тобі не стидно отаке городити». користолюбний, «премій за вовків получив стільки, що аж чорного мотоцикла купив», шукає від всього зиск, не вміє пробачати : «а збитки за козу? я своє дарувати «за так» не звик! ».   а ще він злий і затаїв зло на вовка, постійно переслідує його, хоч сіроманець вже старий і незрячий та не причиняє зла людям. вовк відчував небезпеку від дядька, тому й «загнав чепіжного по шию в озеро і сам сів на березі».   у   словах чепіжного багато ненависті, люті та неправди: " жри мене", "я сам би перегриз йому горло", "зуби не зуби, а метрові кілки затесані, язичище горить, як черінь, і пахне від нього кров'ю, почав підкрадатися до наших посівів, толочив, припустімо, ячмені й пшеницю".         мені не подобається дядько чепіжний, бо він поганий, злий та жорстокий, не любить тварин, говорить неправду.