Морфологічний розбір слова розкішним

Сорри что по-.роскошными  i. имя прилагательное; обозначает признак предмета, отвечает на вопрос какими?   ii. н. ф. – роскошные.  а) постоянные морфологические признаки: качественное прилагательное; есть степени сравнения (роскошнее) и краткая форма (роскошны) ;   б) непостоянные морфологические признаки: употреблено в положительной степени, в полной форме, во множественном числе, творительном падеже.  iii. в предложении выполняет роль определения.

чи часто ми, називаючи когось другом, задумуємось, а що ж це насправді таке – справжня дружба? мабуть, що ні. хтось один скаже: „в мене дуже багато друзів! ”, але якщо його спитати, хто для нього є справжнім другом, він задумається і не зможе відразу відповісти.

а яким же має бути справжній друг? чи є якісь загальнообов’язкові правила , „закони” справжньої дружби? на мою думку, правил немає і не бути не може. тому що дружба вище

у кожного свої уявлення про дружбу і справжнього друга. для когось справжній друг – це той, хто „завжди ходить зі мною на різні вечірки і може позичити мені грошей”, а для когось – зовсім ні.

для мене справжній друг – це той, хто не обмане і скаже правду, якою б гіркою вона не була. а ще друг ніколи не відмовить у і. коли потрапляєш в складну ситуацію, то першою протягнутою рукою буде рука справжнього друга і, коли втрачаєш сили йти по життю далі, першим плечем підтримки буде плече справжнього друга.

друг перевіряється в біді і, щоб зрозуміти, чи друг поряд з тобою, треба ще пуд солі з’їсти з цією людиною.

скористаюсь однією мудрістю: „легко померти за друга, але важко знайти такого друга, за якого легко померти! ” я згодна, і можу ще додати, що дружба перевіряється часом і життєвими ситуаціями.

підсумовуючи, можу сказати, що, справді, дружба не має законів, але, на мою думку, має бути табу. табу на що? на зраду і на корисливість. адже, коли з’являється або те, або інше, то дружба перестає існувати, як на мене. а ви зі мною згодні?