Краткое содержание и мнение о "пёстрые сказки" одоевского! нужно коротко для читательского дневника!

в  одном доме жили две девочки  — рукодельница да  ленивица, а  при них нянюшка. рукодельница была умная девочка: рано вставала, сама, без нянюшки, одевалась, за  дело принималась: печку топила, хлебы месила, избу мела, петуха кормила, а  потом на  колодец за  водой ходила.

а  ленивица меж тем в  постельке лежала, наскучит лежать  — скажет спросонья: «нянюшка, надень мне чулочки, нянюшка, завяжи башмачки». встанет, сядет к  окошку мух считать.

однажды рукодельница пошла на  колодец за  водой, опустила ведро на  верёвке, а  верёвка оборвалась; упало ведро в  колодец. расплакалась рукодельница, пошла к  нянюшке рассказывать; а  нянюшка прасковья была сердитая, говорит: —  сама беду сделала, сама и  поправляй. пошла рукодельница к  колодцу, ухватилась за  верёвку и  спустилась по  ней к  самому дну. смотрит: перед ней печка, а  в  печке сидит пирожок, такой румяный, поджаристый; приговаривает: кто меня из  печки возьмёт, тот со  мной и  пойдёт! рукодельница вынула пирожок и  положила его за  пазуху. идёт дальше. перед нею сад, а  в  саду стоит дерево, а  на  дереве золотые яблочки. рукодельница подошла к  дереву, потрясла и  собрала яблоки. идёт дальше. перед ней сидит старик мороз иванович. поздоровался, за  пирожок. предложил послужить, за  это отдаст ведёрко.

рукодельница взбила перину, в  доме прибрала, кушанье изготовила, платье у  старика починила и  белье выштопала, не  жаловалась. так прожила рукодельница у  мороза ивановича целых три дня. на  третий день в  ведёрко всыпал горсть серебряных пятачков; дал брильянтик  — косыночку закалывать.

вернулась домой. петух закричал: «кукареку, кукареки!   / у  рукодельницы в  ведёрке пятаки! »

нянюшка сказала ленивице тоже сходить. но  ленивица не  достала пирожок, не  собрала яблок. не  выбила перину, обед плохо сварила, словом, ничего не  сделала. на  третий день мороз иванович дал пребольшой серебряный слиток, а  в  другую руку  — пребольшой брильянт. пришла домой и  хвастается. не  успела договорить, как серебряный слиток растаял и  полился на  пол; он  был не  что иное, как ртуть, которая застыла от  сильного холода; в  то  же время начал таять и  брильянт. а  петух вскочил на  забор и  громко закричал: «кукареку-кукарекулька,  / у  ленивицы в  руках ледяная сосулька! »

Джеймс Олдрідж – відомий англійський письменник.Герої його оповідань – звичайні люди, які у критичній ситуації стають здатними на подвиг.

письменник.Герої його оповідань – звичайні люди, які у критичній ситуації стають здатними на подвиг.Автор наділяє їх надзвичайною витривалістю, сильною волею, прагненням до справедливості. Таким є і головний герой оповідання “Останній дюйм” – льотчик Бен Аміно, таким стане і його син Деві. років керував літаками, мало приділяючи уваги вихованню сина, навіть коли хлопчика покинула мати. Раптом Бен втратив улюблену роботу, довелося влаштуватися в телевізійну компанію і зайнятися зйомками акул. Ця небезпечна справа закінчилася трагічно. Під час зйомок Бена тяжко поранили акули, він не міг керувати літаком, щоб повернутися додому. За штурвал прийшлося сісти хлопчику, який і гадки не мав, як керують цією машиною. І ось Бен, раз у раз втрачаючи свідомість, каже синові, що треба робити. Деві переляканий подіями, що сталися, але хоче повернутися додому, хоче до батькові, якому потрібна негайна медична до Хлопчик зміг посадити літак на злітну смугу, хоч це коштувало йому багатьох зусиль, перш за все моральних, бо батько на останньому дюймі від землі втратив свідомість. Хлопчик показав, що він здатний боротися, боротися “до останнього дюйма”. І це з гордістю зрозумів батько.