Власне висловлення у народі кажуть: вік живи — вік учись. виникає логічне запитання: "невже в школі й університеті недоучують? " чи цей вислів стосується лише тих, хто в дитинстві й ранній молодості нестаранно гриз граніт науки, а потім мусить протягом життя заповнювати прогалини у своїх знаннях? (200-250 слів)

Явважаю, що людина вчиться протягом усього свого життя. і навіть якщо вона старанно гризла граніт наки в школі та університеті, то впродовж життя ця особа дізнається багато нового. по-перше, світ постійно змінюється, розвиваються технології, які роблять життя простішим. і для того, щоб жити з комфортом убсучаснлму світі потрібно вчитися користуватимя всіма благами цивілізації, що для дітей 50-60-х років буває важко. яскравим прикладом з мого життя є моя бабуся. вона закінчила школу на відмінно, а університет з червоним дипломом. здавалося б чому ще вчитися? але зараз бабуся вчиться користуватися комп'ютером, бо сучасний світ вимагає цього від неї. незважаючи на всі свої знання, протягом життя вона вчиться чомусь новому. по-друге, є люди, які впродовж життя навчаються, вдосконалюють себе і свої навички. для того, щоб досягти вершинт своєї майстерності. вони постійно вчаться інколи навіть все їхнє життя. яскравим прикладом з української літератури є образ степана радченка із роману "місто" валер'яна підмогильного. степан протягом усього твору вчиться чомусь новому. і разом з здобутими знаннями він еволюціонує з сільського хлопчини в міського письменника. і в кінці роману за надбаних знань степан стає відомим письменником. отже, незважаючи на вік людина завжди може дізнатися те, чого раніше не знала. і не важливо чи вчитися всупереч певних обставин, чи для саморозвитку. головне - це не треба цього боятися чи соромитися.

Цей шлях був легким для мене