Анализ поэмы полтава пушкин 1 автор 2 название произведения и его смысл 3 жанр произведения признаки жанра 4 от чьего лица ведётся рассказ 5 тема и идея произведения. проблематика 6 художественные средства приёмы раскрывающею произведение 7 ваше читательское восприятие произведения

символічність оповідання кафки «перевтілення». найбільший трагізм і песимізм світогляду австрійського письменника франца кафки полягає у його відчутті ворожості світу та життя імодини (зло, що в ньому існує в будь-яку хвилину може звалитися на и юдину і знищити її), у відчутті непереборного відчуження між людьми (людина приречена на самотність, ніхто не може її зрозуміти до кінця і не може їй в її нещастях; усі існуючі зв’язки між людьми — суспільні, сімейні, подружні — лише видимість, умовність). новела кафки «перевтілення» — є символом цього трагічного відчуття світу автором, символом самотності людини, незахищеності її перед всевладним злом, що таїться в звичайному, буденному, символом відчуження між людьми, нездатними на справжню любов, на справжнє милосердя.

до такого художнього засобу як метафоризація, кафка створює абсолютно алогічну, фантастичну ситуацію — перетворення героя, грегора замзи, на комаху, за описом схожу на жука-гнойовика. ця ситуація прочитується дуже легко — на героя звалилось нещастя. як исде себе людина в цій ситуації, як діють оточуючі її люди (зважимо, найближчі — батько, мати, сестра) — і є об’єктом зображення письменника. «я не малюю людей, я розпові історії. це картини, тільки картини», — пише кафка, підкреслюючи, що він не прагне змалювати конкретну людину, дослідити її психологічний чи соціальний генезис. він прагне в дусі своєї поетики відбити те загальне уявлення про взаємовідносини людини і світу, людини з іншими людьми, що він спостерігав у житті, в дійсності.

чому грегор замза перетворюється на гидкого жука, а не на бар-нистого метелика? напевно тому, що нещастя не буває привабливим. це своєрідна екстремальна ситуація, яка необхідна для виявлення того, що н звичайних обставинах вміло маскується, приховується. а саме в екстремальних умовах людина діє відповідно до свєї справжної сутної батько — агресивний, мати — слабка і безпомічна як і сам грегор, сест ра спочатку, певно, грається в милосердя, а надалі чинить чи не найжорстокіше. проте справа не в конкретних батькові, матері, сестрі, («я н малюю людей…»), а в болючому відчутті автора відчуження, що існує навіть в сім’ї.

образ жука з’являється у кафки ще в одній новелі — «весільні при готування в селі». там читаємо: «у мене, коли я… лежу в ліжку, фігур якогось жука, жука-оленя чи хруща…». тобто цей образ визрів у автор і, очевидно, пов’язаний з його власними асоціаціями.

проте повного перетворення грегора на жука не відбувається, ві залишається людиною, більше того, його людські відчуття, почуття.за гострюються, як це звичайно буває з людьми, коли з ними траплж біда — в десятки разів сильніше вони відчувають нечуйність, байдужі нещирість у ставленні до себе. так сталося і з грегором. він завжди бувався про свою сім’ю, любив чимало доказів того: виконував робо ту, яку ненавидів, але це потрібно було для утримування сім’ї; сплачува. борги батька; мріяв зібрати гроші для навчання сестри в консерваторії) тепер же, викинутий якоюсь злою силою із людського суспільства, ві ще більше потягнувся до сім’ї в надії на порозуміння. проте, це напевн вище людських сил — любити велетенського жука-гнойовика, що пов зає по стінах, стелі, залишає липкі, сірі сліди і виділяє страшенно непри ємний запах. детально змальовуючи грегора замзу у вигляді комахи новелі, кафка принципово наголошував, що малювати його у вигляді будь-якої комахи неможливо, підкреслюючи метафоричність зображен ня головного героя. грегор не став комахою, твариною насправді. це умовна ситуація, яка дуже яскраво і гостро передала авторське розумій ня місця людинив світі, її взаємовідносини з життям і собі подібними взаємовідносини відчуження.